Тема. Особливості будови тексту-роздуму. Усний твір-роздум

Мета: дати поняття про текст-роздум, його будову,формувати вміння й навички переказувати текст; розвивати словник учнів; виховувати любов до українського фольклору.

Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.

Матеріальне забезпечення: експрес-зошит, мультимедійна дошка.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Бесіда.

• Які типи мовлення ви знаєте?
• Який тип мовлення називається роздумом?
• Згадайте, за якою схемою будується текст-роздум.

2. Робота над алгоритмом

ТЕКСТ-РОЗДУМ

теза аргументи висновки

чому? (…тому що, (тому, отже,

через те, що) таким чином)

ІV. Аналіз тексту (на мультимедійній дошці).

3. Прочитайте тексти з експрес-посібника. Визначте,до якого типу мовлення вони належать. Знайдіть у другому тексті елементи роздуму. Зачитайте речення, яке є висновком.

ФОЛЬКЛОР – ЦЕ УСНА ТВОРЧІСТЬ ТРУДОВОГО НАРОДУ

Наука про народну творчість отримала назву фольклористика. Українська народна поетична творчість включає пісні, легенди, казки, перекази, драму, анекдоти, приказки, прислів’я, загадки. Календарно-обрядова поезія виникла і розвивалася на основі виробничої діяльності людини. Пісня – це поетичний твір, що виконується з музичним супроводом. Морально чисті, щирі і прості українські пісні та думи відіграють неоціненну виховну роль, вчать народної мудрості й краси (Із зб.пісень).

«ОЙ У ЛУЗІ, ТА ЩЕ Й ПРИ БЕРЕЗІ»

Материнським ніжним голосом пісня прийшла і схилилася над моєю колискою. Це було в поліському селі, у білостінній хаті. Де з пісні разом вихлюпнулись краса і сонце, надія і радість – розмаїття людського життя. З ним висівається в землю насіння, з’являються перші паростки, набираються соків, щоб добром вернутися людям.

Велика сила материнської пісні. Вона повертає до реального світу: «Ой у лузі, та ще й при березі». Одразу бачиться краєвид – осінній луг і червона калина. І людська доля. Молода дівчина народила дитину, не давши їй ні щастя, ні долі, а лише чорні брови. Глибини життя відкрилися з кількох рядків. І ти вже стоїш обличчям до забутої звичайної долі, що не байдужа тобі.

Пісень, які ввійшли в народне життя, не злічити. Бо передаються від роду до роду. Осявають наші будні й свята. І не губляться, не забуваються в громохкому вирі сьогодення.

З піснею люди виплекали найкращі сподівання. Вони живуть у серці, як зерно в колоску. Хто доторкається до співучих скарбниць, той найщасливіший у житті.

На всіх дорогах, сходжених і незміряних, я жив красою, що народилася з пісні. Радощі й смутки душі наслухав у дивовижних мелодіях. І вони ніколи не полишали мене. Пісня завжди лікувала мій душевний біль. Вона мов би на дужих крилах піднімала над щоденним дріб’язком і змореністю. І не раз, не двічі на день я знову ставав робо тяжчим, бадьорим, наснаженим. У тому криється цілюща сила пісні, відміряна мені щасливою долею (М.Сингаївський).

V. Робота з текстом переказу (в експрес-посібнику).

1. Прочитати текст. Підготуватися до усного переказу, використовуючи пам’ятку «Як працювати над усним переказом тексту-роздуму».

Пам’ятка

ЯК ПРАЦЮВАТИ НАД УСНИМ ПЕРЕКАЗОМ ТЕКСТУ-РОЗДУМУ

1. Визначте тему, стиль і тип мовлення.
2. З’ясуйте, які елементи роздуму використано в тексті (теза, аргументи, висновок). Випишіть на чернетку речення, що виражають тезу, докази, висновок.
3. Складіть план тексту, даючи заголовки абзацам.
4. Знайдіть ключові слова (основні, опорні), що допоможуть вам при переказуванні згадати зміст абзацу.
5. Випишіть на чернетку художні вирази, прочитайте кілька разів, щоб запам’ятати.
6. Прочитайте текст ще раз.
7. Перекажіть текст за планом.

2. МАТЕРИНСЬКА ПІСНЯ.

Східна мудрість промовляє: немає матері, окрім матері. Біля неї всі ми, як біля сонця, зігрівались і втішали себе після невдач і розчарувань. Напевне, немає митця, котрий не звертався до цього світлого образу. Та й чого варте мистецтво, не зігріте материнською любов’ю? І чи народилося б воно взагалі, чи мало б своє продовження?

У давній і вічно живій народній пісні співається: «Нема в світі цвіту цвітнішого, як маківочка, Нема ж і роду ріднішого, як матіночка».

Перша пісня, що ми слухали, була материною. Від співучої колиски ласкавим і мудрим голосом вона вела нас у світ широкий. І той голос, мов заповіт, вкарбовано в наше серце навічно. З весною до нашого краю прилітала зозуля. І її загадковий голос для мене вчувався разом з материнською піснею : «Летіла зозуля з гори на долину, Край нашої хати сіла на калину».

А далі кожним рядком того щемного піснетвору мати розмовляла з доброю птахою-віснецею, щиро вважаючи, що зозуля все знає і може розділити всі радощі й горе, кожну днину очікування і сподівання.

Через пісню знову і знову уявляю всі стежки, всі життєві дороги моєї матері. Бачу, коли з жінками вона повертається з поля. І в надвечір’я лине щемна мелодія. Хвилює розмаїте буяння пісень на весіллях. І досі чую і не раз і ще наслухатиму, коли піснею проводжають і зустрічають.

Той, хто не чув материнської пісні, зостався бідним на все життя (М. Сингаївський).

VІ. Підсумок уроку.

• Які елементи роздуму ви зустріли в тексті?

VІІ. Домашнє завдання.

Підібрати зразок тексту-роздуму з дитячих газет або журналів.