Статут літературної студії «Обрії» Чкаловської ЗОШ І – ІІІ ступенів Великоолександрівської районної ради Херсонської області

Поезія — це завжди неповторність, Якийсь безсмертний дотик до душі.

Ліна Костенко

1. Літературна студія «Обрії». Керівник Бойко Аліна Олексіївна. Чкаловська ЗОШ І – ІІІ ступенів

 

  1. Загальні положення. – Дитяча літературна студія «Обрії» є добровільним об’єднанням для обдарованих дітей Чкаловської ЗОШ І-ІІІст. Студія діє у відповідності із Законом «Про творче об’єднання громадян». Робота проводиться у відповідності з річним планом, прийнятим на шкільному методичному об’єднанні класних керівників. Літературна студія знаходить талановиту молодь, яка пише вірші і невелику за обсягом прозу. Положення про літературну студію затверджено на загальних засідання.

3. Мета і завдання студії.

3.1.Мета: навчати розуміти і сприймати справжню поезію, літературу; допомогти дитині розвивати творчу уяву, яка б допомогла сформувати почуття власної гідності, здатної переконувати живим словом, спонукати інших до благородних вчинків, розкривати свої творчі здібності; виховувати любов до прекрасного.

3.2. Завдання керівника літературної студії - створення таких умов, за яких учні не лише підвищують культурний рівень, а й мають змогу розкрити свій творчий потенціал та розвивати творчі здібності. Основними завданнями студії є розвиток, популярність, підтримка талановитих молодих поетів-початківців, відродження згасаючого інтересу до української та світової літератури шляхом організації літературних конкурсів, фестивалів, вечорів; залучення дітей до читання поетичної творчості; виховання кваліфікованого автора і читача; розкриття художніх і духовних цінностей мистецтва слова; поглиблене сприйняття художнього тексту.

4.Зміст та форми роботи.

Члени студії збираються один раз на місяць. На засіданнях студії зачитуються особисті твори: поезії, оповідання. Проводиться обмін думками, враженнями та побажаннями, обмінюються думками про літературне життя. Студія проводить творчі вечори, творчі зустрічі з поетами рідного краю та поетами нашого села.

5. Членство студії.

Вступ до літературної студії відбувається за усною заявою на засіданнях. Членами студії можуть бути обдаровані учні, які пишуть вірші, віком від 10 – 17 років. Вихід із студії здійснюється за власним бажанням. Члени студії беруть активну участь у засіданнях, обмінюються своїм досвідом на засадах взаємодопомоги, взаєморозуміння, взаємної поваги.

6. Організаційні засади студії.

Вищим органом студії є загальні збори. Керівництво здійснюється на основі самоврядування. Члени студії обирають зі свого складу президента та раду літературної студії в кількості трьох осіб. Рада обирає секретаря. Зміни і доповнення до даного положення приймаються на засіданнях студії.

7. Обов’язки члена студії:

• дотримуватися правил членства студії;

• виконувати певні функції і завдання;

• обов’язково брати участь у літературних засіданнях.

Два головні правила члена студії: особиста наполегливість у творчості та сприйняття критики з боку поетів і письменників.

8. Права члена студії

Право бути членом літературної студії мають учні та вчителі, які цінують літературне слово. Члени студії мають право брати участь у читацьких конференціях, літературно-художніх вечорах, презентаціях книг. Кожен член студії усвідомлює своє місце серед учасників і глядачів; користується моральною підтримкою студії. За згодою керівництва студії може давати інтерв’ю чи виступати із заявами у пресі.Учні мають право вносити пропозиції при складанні плану роботи студії на рік, висувати на обговорення засідань будь-які, зв'язані з роботою студії питання та приймати участь в їх обговореннях, звертатись за науково-методичною допомогою до бібліотекарів. Прийняття та припинення членства в студії може відбуватися за власним бажанням.

9. Основні напрямки діяльності літературної студії:

1. Тематика засідань, визначається річним планом роботи літературної студії та індивідуальними пропозиціями членів студії. 2. Організація тематичних вечорів до визначних дат українського календаря. 3. Постійна співпраця з шкільною та сільською бібліотеками. 4. Надання можливостей та умов реалізації учнівських талантів через участь у різноманітних конкурсах та фестивалях. 5. Підготовка учнів школи – слухачів та членів МАН, підготовка, редагування та попередній захист їх робіт.

10. Основними напрямками виховної роботи літературної студії “Обрії” є:

1. Етичне виховання. 2. Виховання національної свідомості і гідності, поваги до культурно-національних та історичних цінностей. 3. Формування та розвиток інтелектуального рівня учня. 4. Забезпечення духовної єдності, формування високої мовної культури. 5. Творче ставлення до праці, формування професіоналізму.

11. Основні заходи студії:

-Зустрічі з письменниками і поетами рідного краю, презентації книг;

-Знайомство з новинками сучасної літератури та обмін думками з приводу прочитаного;

-Прийняття участі гуртківців у позакласній та виховній роботі школи;

-Друк поетичних доробок членів студії в районній газеті «Жайвір»;

-Зустрічі та бесіди з місцевими майстринями.

12. Основні принципи співпраці: • Чесність і об’єктивність. • Толерантне ставлення до чужої думки. • Скромність. • Уміння визнавати невдачі. • Уміння радіти за себе і за досягнення товаришів. • Сміливість і розкутість. • Оригінальність.

13. Віковий ценз членів студії: Перша група - учні 5 - 8 класів. Друга група –учні 9- 11 класів. Гості студії – батьки, учителі, творчі особистості, які тісно пов'язані з розвитком сучасної літератури та мистецтва. Члени студії - зацікавлені в розвитку і просуванні власного таланту школярі, які пишуть поетичні та прозові твори, а також діти та молодь - активні читачі шкільної та сільської бібліотек..

14. Структура літературної студії «Обрії».

1. Поетична майстерня. Включає в себе літературні бесіди з віршування, спілкування з поетами рідного краю, роботу над помилками в творах, читання членами студії власних віршів.

2. Прозаїчна майстерня. Включає в себе роботу над синтаксичними структурами, основою прозових творів та їх формами. Передбачає поглиблене вивчення української мови.

3. Виїзні заходи - екскурсії визначними місцями життя і творчості митців слова України. Фестивалі. Конкурси. Участь у заходах, що проводяться іншими творчими спілками. 5. Зустрічі у студії– регулярні.

15. Методи роботи: 1. Лекції. 2. Бесіди. 3. Читання. 4. Дискусії. 5. Використання різних видів наочності. 6. Екскурсії. 7. Прослуховування. 8. Самостійна робота. 9. Диспути. 10. Круглі столи.

16. Літературна студія «Обрії»– це не тільки майстерня літературної творчості, а й школа радості.

                                            

Вірші про рідне село членів літературної студії «Обрії»

РІДНЕ СЕЛО

Моє село – це степ і поле,

Хоч полишили його гори.

Моє село! Моя Вкраїна,

Для мене рідна і єдина!..

Коли виходжу на поріг,

То бачу обрис всіх Святих.

Вони оберігають нас і наш куточок.

Там бачу зеленесенький лужочок,

І чути скрізь чарівний спів пташок,

Веселий сміх привітних діточок…

Ось яка величная країна,

А в ній моя маленька батьківщина.

                                                                   Ганна Богату

 

                                        МОЄ СЕЛО

Моє село!

Моя мала батьківщина!

Ти у мене одна –єдина.

Нема у світі тобі заміни.

Люблю тебе я до загину.

Яка ж ти чудова,

Чарівна і казкова,

Неначе сонечко сіяє

І всіх довкола звеселяє.

Взимку, влітку, навесні…

«Степове!» – радіють всі.

                                      Вікторія Левко

 

                                              МОЯ УКРАЇНА

Я стою на зеленій стежині,

Бачу рідне своє село,

Бачу гарну свою Україну,

Де калиною все зацвіло.

Народилася тут і зміцніла,

Тут квітують садки і гаї.

Я кохаю тебе, Україно,

Ріки, доли й простори твої.

                                                            Каріна  Тихоход

 

                                         Чкалове

Чкалове – моя батьківщина,

Народилась я тут і росту,

І пишаюся тим, що селянка,

Бо історію знаю свою.

Я рву в саду достиглі вишні,

Бо відійдуть, як дні колишні,

Що тихо ойкнули в траву…

Живу в селі. Тут вся сім′я,

Рідня привітная моя,

Я дякую своїм батькам,

Які добру мене навчили.

 

Всі негаразди у житті

Переживу, бо маю сили.

Їх дає мені рідне село,

Що в ранковій росі зацвіло.

                                     Каріна Ляху

 

                                         РІДНИЙ КРАЙ

Моя Батьківщина – рідна країна,

Це мила моя Україна.

В ній наше село – як перлина,

Колиска Руси-України.

                                       Олександр Мар′ян

 

                    МОЯ МАЛЕНЬКА БАТЬКІВЩИНА

Моя маленька Батьківщино,

Ти – все, що рідним в мене є,

Люблю тебе я без упину,

Ти мрія і життя моє.

З тобою ми навіки разом,

Моє маленькеє село,

Любити завжди тебе буду,

Куди б життя не занесло.

                                   Регіна Наконечна

 

 

                                 МОЯ РІДНА ЗЕМЛЯ

Моя Батьківщина, мій рідний куточок,

Тут я народилася, тут і живу,

Моє село, що Чкалове зоветься,

Весною потопає все в квіту.

Моє село – це безкрає поле,

Моє село – це пшеничні простори,

Моє село – це степ, це гай, це пісня,

Моє село – це мудрість прадідівська.

Моє село! Ти зовсім невеличке,

Гостинно всіх стрічати маєш звичку.

Я горда тим, що воно є,

Що з роботящого я роду,

Що українського народу,

Що тут коріння моє всюди…

Які в селі в нас гарні люди!

                                     Анастасія Гузєєва

 

                              ЧКАЛОВЕ – ГОРДІСТЬ МОЯ!

Як дитину мати колихає,

Як сходить сонце у гаях,

Так село наше оживає

І розквітає в рідних краях.

Тут змалечку навчилися любити,

Ходили в садок, а потім до школи,

Робили добро, і наче ті квіти,

Були ми веселі, як ніхто і ніколи.

Чкалове! Наша рідна домівка!

Наше натхнення, прадавня краса!

Ніби до сонця, до тебе схиляєм голівки,

Линуть пісні дзвінкі в небеса!

В нашому селі -  всі дні безхмарні,

В нашому селі поруч труд і краса,

Люди живуть в мирі й коханні,

Сміх і радість луна без кінця.

Ми пишаємось, що тут живемо,

Гордість у серці за наше село,

Чкалове малою батьківщиною звемо!

Чкалове! Ти завжди пригорнеш під рідне крило!

                                                                                 Олена Мечкало

 

                                         МОЄ СЕЛО

Село моє рідне,

Мій край дорогий,

Знайомі з дитинства стежини,

Де в росах ранкових смарагди блищать,

Де в небі безмежні хмарини.

Село моє рідне,

Колиска моя,

Нас доля зв′язала з тобою.

Ти – берег життя, що струмує у даль,

Ти – пташка, що мчить над водою.

Село моє рідне,

Простора земля,

Куточок моєї Вкраїни,

Ти в серці моїм,

І закоханий я

В безмежну красу Батьківщини.

                                              Вадим Гузєєв

                              

Рубрика «Педагогічні роздуми» (газета «Жайвір»

Великоолександрівської районної ради Херсонської області)

Бачити в кожній дитині особистість - обов′язок усіх дорослих . Змалку ми повинні підтримувати будь-які творчі починання свого малюка, допомагати йому розвиватися. На жаль, єдиним осередком культурного розвитку дитини на селі є школа, і від того, чи помітили вчителі «юне творче обдаровання» чи ні, в майбутньому залежить доля наших учнів. Головне у цій нелегкій справі – підтримка батьків, бажання їх занурюватися щодня у творчий світ своєї дитини.

Всебічному розвиткові особистості сприяють уроки літератури, де учні висловлюють власну думку, аналізують, моделюють, складають невеличкі прозові твори, вірші. Хай рими їх ще не досконалі, епітети, здебільшого, постійні, порівняння фольклорні, деякі вірші – переспів авторських, але ж це – їх власний погляд на образ, на проблему.

Моїх учнів приваблюють сучасні форми творення поезії, ми навіть вчимося писати верлібри, досліджуємо будову вільних віршів. Пропоную вашій увазі поетичні перлинки учнів 6 класу Чкаловської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів.

А. Бойко, вчитель української мови та літератури Чкаловської ЗОШ І –

ІІІ ст., керівник шкільної літературної студії «Обрії»

 

Богату Ганна

СТЕЖКА

Я бачу стежечку на нашому городі.

Вона, здається, побіжить за край села.

А там – лиш даль, а там – безкрає поле,

Там десь калина віти розвела.

Підемо далі по стежині чистій,

Зустрінем річку, озеро і ліс.

А стежка ця, химерна і зміїста,

Звивається й від нас біжить кудись.

 

Гузєєва Анастасія

СТЕЖИНА-ЧАРІВНИЦЯ

прослалась стежечка

наче річечка

вона веде мене

за гори за моря

їй немає вже кінця

а я все нею йду

не можу зійти набік

вона зачарувала серце й душу

на все життя

 

Наконечна Регіна

БУВАЛЬЩИНА

була собі криничка

а біля неї – дерев колона золота

найближчим сусідом був дуб

настала осінь

з дуба сльози падають в криничку

ось звідки гіркота

 

Савчук Юрій

СТЕЖИНА

простелилась стежина

без кінця і без краю

через гори високі

голубу далечінь

я по ній гордо йду

і тихенько співаю

про далеке безмежжя

і поля і ліси

 

 

 

Ляху Каріна

КРИНИЧКА

спочиваю в глибині глибокій

а ще далі – неня моя рідненька

я їй про небо синє

а вона про красу підземну

я їй про місяць ясний

а вона чистою джерельною водою

мене поїть

я їй про ластівку швидкокрилу

а вона з підземного царства

ключ водяний подає

там верба зеленокоса

не хоче відпускати мене

в край далекий

а ось сонце жагуче

впивається та впивається

п′є смачну воду мою

срібнодзвонними промінчиками

 

Левко Вікторія

НЕЗВИЧАЙНА КОРОЛЕВА

жила собі королева

королева диму

була вона сіра – сіра

аж трішки синювата

мала вона дочку

веселу і прегарну

у чотири рочки дочка

вміла танцювати

 

БДЖІЛКА

Малесенька бджілка

Полем літала

Малесенька бджілка

Пилок все збирала

Із маків з дзвіночків

З дерев і кущів -

І медом духмяним

світ нас напоїв

 

Тихоход Каріна

ЛІЛЕЯ

розпустилася лілея

біла та красива

своїм ароматом

до себе прихилила

літо порадіє

цій чарівній квітці

що немов краса – дівчина

в вишиваній свитці

 

СТЕЖИНКА

стежинкою зміїстою

ходжу до школи я

весело всміхається

радіє так вона

довкола неї стелиться

барвіночок рясний

він – оберіг стежиноньки

квітучий запашний

стежинкою стопченою

ходжу я залюбки

повсюди озираюся

милуюсь навкруги

 

Мечкало Олена

СВІТ

сонце ясне

небо прекрасне

гарно жити на цім світі

у садочку у вишневім вітті

стоїть хатина

краєм поля

милується на неї доля

втікло те горе

що цей світ спіткало

що так слізьми його

нестримно

напувало

 

ДОЩ

ллє дощ

сипле градом

мов кришталевим виноградом

тріщить все навкруги

і мов у річці села і луги

поля залиті водоспадом

а ти милуєшся

й не розумієш ладом

чи це все рай

чи мить лиш біла

здається ще калина недоспіла

і ринеш ти туди

і граєш

але ж одноманітна твоя роль

і розумієш

ти тут не король.

---------------------------------------------------------------------------------------------

Фанфік за твором І.Жиленко «Жар-птиця»

І тільки одна двохсотлітня ґава

Уже давно, як не літала.

І вся вороняча орава

Зчинила люту скрекотняву:

-Вже третій день немає гави!

Вона лежить, лежить без тями! –

Кричали гави до Жар-птиці.

-Вона старенька ще й кульгава!

Рятуй, рятуй! – кричали гави. –

Лежить в снігу, не ворухнеться,

Мабуть, ще й застудилась трішки.

-Ви не хвилюйтеся за неї, -

Жар-птиця підхопила гаву

І понесла скоріш до ліжка.

Лежить вона в тепленькій хатці,

Пє молоко, клює зернятка,

Їй апельсини носить татко.

Так час минув, пройшла зима.

Пішли на лад у гави справи,

І скоро знов злетить вона

На радість, що прийшла весна.

                                                                             Наталія Юхненко

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------