ЧКАЛОВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І – ІІІ СТ.

М. Стельмах. «Гуси-лебеді летять»

ЕКСПРЕС-ПОСІБНИК

Розробила Бойко А. О., учитель української мови та літератури

ЗАВДАННЯ, ЯКІ ТИ РОЗВ′ЯЗУВАТИМЕШ ПРОТЯГОМ УРОКУ

Знати

зміст повісті Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять».

Уміти:

• аналізувати твір як цілісний художній матеріал;
• характеризувати персонажі повісті;
• вибирати цитати;
• дослідити мову твору;
• з′ясувати фольклорну палітру повісті;
• закріпити знання з теорії літератури про образи-символи.

Цінувати:

художню літературу як один із видів мистецтва

Теорія літератури

Автобіграфічний твір (від гр. autos – сам, bios – життя, grapho – пишу) – опис автором свого особистого життя; художній життєпис. Від мемуарів або щоденника відрізняється наявністю елементів вимислу та узагальнення. В автобіографічному творі автор використовував події свого особистого життя як вихідний матеріал, опрацьований ним.

Символ (від гр.. simbolon) – предмет або слово, яке умовно виражає суть певного явища (скажімо, хліб-сіль – символ гостинності). Предмет, тварина. Знаки стають символами, коли їх наділяють додатковим, винятково важливим значенням (наприклад, хрест став символом християнства, а свастика – знак швидкоплинного часу – символом фашизму). Значення символу домислюється, тому його сприйняття залежить від читачів. Символ багатозначний. Порівняно з алегорією символ більше багатозначний, широкий, дає велику свободу тлумачень. В цілому ж алегорія та символ дуже близькі.

Алегорія – це спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями.

Епічний твір – розповідний твір, у якому життя замальовується у формі авторської розповіді про людей та їхні вчинки. Епічні жанри: казка, повість, новела, оповідання…

Тема художнього твору – коло подій, життєвих явищ, представлених у художньому творі, у тісному зв′язку з проблемами, які з них постають і потребують осмислення.

Ідея художнього твору – це основна думка про зображені у творі життєві явища, висвітленню яких підпорядковано всі картини й образи.

Експозиція – повідомлення автора про час і місце подій, а також про дійових осіб і взаємини між ними.

Зав′язка – частина художнього твору, у якій зображено перше зіткнення героїв.

Розвиток дій – одна або декілька подій, у розгортанні яких виявляються характери дійових осіб, розвиваються суперечності між ними.

Кульмінація – момент найвищого піднесення, напруження, розвитку конфлікту, вирішального зіткнення характерів.

Розв′язка – остаточне вирішення долі героя.

Сюжет – це подія чи система подій, у яких розкриваються характери і розв′язуються суперечності між ними.

Композиція – це будова художнього твору, розташування й співвідношення всіх його компонентів: сюжетних, позасюжетних елементів, висловлювань героїв твору.

Аналіз повісті «Гуси-лебеді летять»

Тема: зображення життєвої долі українського села першої половини ХХ століття, епізод із власного дитинства М. Стельмаха, коли він був дев′яти-десятирічним хлопчиком.

Ідея: автор закликає не бути «холоднооким», уміти бачити красу, любити рідну землю, що «така свіжа, така м′яка, мов колиска», «щоб люди мали людяність у серці, хліб на столі й не журились».

ОСОБЛИВОСТІ ТВОРУ:

• розповідь від першої особи;
• автобіографічність;
• символічний образ гусей-лебедів;
• зв′язок з народознавством;
• Наявність ліричних відступів (розмірковування хлопчика над власними вчинками, поведінкою інших людей, сприйняття ним оточуючого світу; розповідь про минуле життя інших героїв).

Аналіз розділів повісті

І розділ

Тема: відображення приходу весни, її вплив на життя селян; знайомство з Михайликом, його родиною.

Ідея: возвеличення краси природи; вміння її розуміти й цінувати.

Основна думка: дитинство – вік, коли формується майбутня людина, і тому так важливо навчити її любити, розуміти й цінувати довкілля.

КОМПОЗИЦІЯ.

Експозиція: розповідь діда Михайлика про прихід весни й ключі сонця.

Зав′язка: бажання хлопчика зрозуміти те, що відбувається навесні. Зустріч з дядьком Себастіяном.

Кульмінація: отримання родинного листа від батька Михайлика.

Розв′язка: прогулянка хлопчика з Петром до лісу.

СЮЖЕТ

Розповідь діда Дем′яна про ключі, що є у сонця, якими воно «відімкне землю».

Незадоволення матері поведінкою Михайлика. Бабуся й внук у церкві. Сприйняття Михайликом картини Страшного суду під час перебування в церкві. Розмова Михайлика з дядьком Себастіяном. Розповідь про життя дядька Миколи. Читання

дядьком Миколою листа від батька, в якому сповіщалося, що він живий і здоровий, передавав низький уклін усім родичам. Михайлик з дозволу матері вирушає на прогулянку до лісу.

ІІ розділ

Тема: зображення Михайлика, який прагнув отримати книгу для читання, навіть якщо для цього необхідно було потайки взяти у матері гарбузового насіння.

Ідея: возвеличення любові до читання, до людини, яка потребує підтримки, допомоги (жебраки); засудження жадібності, підступності (Юхрим Бабенко).

Основна думка: лише той вартий поваги серед людей, хто розуміє їх і допомагає їм.

КОМПОЗИЦІЯ.

Експозиція: любов Михайлика до книги, його фантазії під час їх читання.

Зав′язка: щоб отримати книгу для читання «Пригоди Тома Сойєра», хлопець повинен був принести Юхриму Бабенку чотири склянки гарбузового насіння.

Кульмінація: Михайлик без дозволу мами бере насіння, половину з якого віддає хлопчику-жебраку.

Розв′язка: замість «Пригод…» Михайлик отримує для читання казки, замість погроз і сварок матері – подяку від жінки-жебрачки.

СЮЖЕТ.

Михайлик дуже любив читати. Чого він тільки не перечитав! Щоб йому ніхто не заважав, хлопець читав поночі. Саме у цей час Михайлику уявлялася нечиста сила. Одного разу він нею так захопився, що скрикнув, і тим самим побудив усіх. З того часу мати ховала від сина каганець. Багато книг було у Юхрима Бабенка. Він погодився дати Михайлику почитати «Пригоди Тома Сойєра» за умови, що той принесе йому чотири склянки гарбузового насіння. Хлопець потайки від мами бере його. Зустрівши жебраків, Михайлик половину цього насіння віддає маленькому хлопцю. Замість «Пригод…» Михайлик отримує від Юхрима Бабенка для читання казки, бо той приніс йому тільки дві склянки насіння. Дід зробив для онука вітряк. Мати висловлює подяку сину від жінки-жебрачки за насіння, увагу і доброту.

ІІІ розділ

Тема: відтворення чаруючої краси природи, гармонії її з людським життям; зображення прагнення Михайлика пізнати оточуючий його світ.

Ідея: уславлення доброти, щирості, працьовитості простих людей.

Основна думка: важливе значення у вихованні порядної людини має те оточення, в якому вона перебуває.

КОМПОЗИЦІЯ.

Експозиція: Михайлик вирушає до Якимівської загорожі нарвати черешень та попасти коняку; історія про те, як дід купив Обмінну.

Зав′язка: зустріч Михайлика з Любою.

Кульмінація: позитивні враження, які отримав Михайлик від спілкування з Любою.

Розв′язка: Михайлик отримав подяку від родини, його названо «нашим годувальником».

СЮЖЕТ.

Початок літа. Михайлик вирушає до Якимівської загорожі нарвати черешень (це йому порадила Мар′яна) і попасти Обмінну (Дід Дем′ян розповів, як він з дядьком Трохимом замість коня купив коняку, через що розсмішив усю родину). Зустріч Михайлика з Любою, яка відкрила для хлопця таємниці природної краси. Родина була задоволена тим, що Михайлик приніс черешень. Михайлик вирушає з дідом на рибалку.

ІV розділ

Тема: Михайлик прагне отримати книгу для читання, а здобувши її – не зміг зрозуміти.

Ідея: возвеличення любові до книги, намагання пізнати всесвіт, поширити свій кругозір.

Основна думка: «…Нам зараз головне – знати землю, знати і ділити її бідним людям…» (дядько Себастіян – Михайликові).

КОМПОЗИЦІЯ.

Експозиція: рішення Михайлика піти до Мар′яни, щоб та допомогла йому взяти у попа книжку для читання.

Зав′язка: отримавши від поповича книжку «Космографія», хлопець не розуміє її змісту і призначення.

Розвиток дії: Михайлик намагається знайти в селі того, хто б розтлумачив зміст незрозумілої книги.

Кульмінація: здивування Михайлика тим, як полісовщики Артем і Сергій роззброїли бандитів, принесли рушниці, бомби і гранати.

Розв′язка: дядько Себастія пояснює, про що та книга, яку намагався прочитати Михайлик. Голова комбіду порадив хлопцю не читати книг про небо, бо зараз головне – знати землю.

СЮЖЕТ.

Михайлику дуже хотілося віднайти книгу для читання. Він звертається до Мар′яни, щоб та допомогла йому в цьому. Дівчина приводить хлопця до попа, який дає для читання книгу «Космографія». Михайлик намагається осмислити її , але йому це складно, оскільки книга має багато незрозумілих термінів, понять. Піп навмисне дав хлопцю таку книгу. Ніхто на селі Михайлику не міг розтлумачити її зміст. Тільки дядько Себастіян сказав: « …це книга про небо» - і порадив повернути її попу.

V розділ

Тема: зображення поваги, любові, щирості Михайлика до дядька Себастіяна.

Ідея: уславлення чуйності, доброти; віра у щасливе майбутнє.

Основна думка: наполеглива праця, прагнення і велике бажання пізнати оточуючий світ роблять людину духовно багатою, розумною, грамотною.

КОМПОЗИЦІЯ.

Експозиція: випасаючи в лісі коняку, Михайлик назбирав багато грибів.

Зав′язка: отримання Михайликом у попа іншої книги – «Тарас Бульба».

Кульмінація: подяка дядька Себастіяна Михайлику за гриби, його розповідь хлопцю про майбутнє щасливе життя.

Розв′язка: шаноба і вдячність Михайлика дядьку Себастіяну за його сердечність і доброту до простого народу.

СЮЖЕТ.

Рано-вранці дід розбудив Михайлика, щоб внук ішов випасати Обмінну до лісу. Там хлопчик назбирав багато грибів, переважно красноголовців. Юхрим Бабенко хотів у Михайлика виміняти гриби на «Пригоди Тома Сойєра», але хлопець не погодився. Після обіду юний читач іде до попа, який дав хлопцю іншої книги – «Тарас Бульба». Ця книга дуже вразила Михайлика. Ввечері хлопець пішов до комнезаму. Дядько Себастіян подякував Михайлику за гриби, подарував йому цукерок. Між ними відбулася розмова про можливе щасливе майбутнє життя. Михайлик, будучи вже дорослим, завжди з великою вдячністю згадував дядька Себастіяна.

VІ розділ

Тема: зображення подій, які стосуються Порфирія, що повернувся з банди та відступницької діяльності Юхрима Бабенка.

Ідея: вміння осмислити свої помилки і розпочати життя по-новому (Порфирій); засудження користолюбства, жорстокості, жаги до задоволення власних потреб за рахунок брехні і жорстокості (Юхрим Бабенко).

Основна думка: «Селянин має жити однією політикою – своїм клаптем землі і тим, що вродить на ньому».

КОМПОЗИЦІЯ.

Експозиція: гостювання Михайлика у дядька Себастіяна.

Зав′язка: повернення Порфирія з банди.

Розвиток дії: письмові скарги Юхрима Бабенка на дядька Себастіяна стосовно його рішення щодо подальшої долі бандита Порфирія.

Кульмінація: настирлива вимога Юхрима Бабенка отримати на себе характеристику від дядька Себастіяна.

Розв′язка: читання дядьком Себастіяном характеристики на Юхрима Бабенка, яка відповідала сутності життя цього індивідуума – «…на чужому горі попасти в рай і зачинити за собою двері».

СЮЖЕТ.

Михайлик щовечора полюбляв відвідувати дядька Себастіяна. Одного разу до комнезама заявився Порфирій, який був у банді. Він висловив бажання повернутися додому і розпочати нове та чесне життя. Дядько Себастіян довіряє Порфирію, але це не подобається Юхриму Бабенку. Юхрим починає писати проти неправомочних дій комбіда скарги до газети у повіт, у губернію і столицю. До села приїздить комісія, яка здійснює перевірку щодо скарг, але злочину в цьому не виявляє. Юхрим Бабенко звертається до дядька Себастіяна, щоб той написав на нього характеристику, бо «писарчук» виявив бажання присвятити себе політичній діяльності. Дядько Себастіян пише реальну характеристику на Юхрима, від якої останній дуже незадоволений і обурений.

VІІ розділ

Тема: зображення останньої цікавої подорожі Михайлика з дідусем.

Ідея: возвеличення любові до дідуся з бабусею, шанобливе ставлення до них.

Основна думка: вірність, любов, гармонія, взаєморозуміння – ось основа для повноцінного сімейного життя (дідусь і бабуся).

КОМПОЗИЦІЯ.

Експозиція: повернення Михайлика з дідом додому під нічними зорями після сінокосу.

Зав′язка: зустріч подорожуючих із червоноармійцями.

Кульмінація: хвороба і смерть дідуся.

Розв′язка: страждання бабусі за дідусем, її поховання.

СЮЖЕТ.

Дідусь з Михайликом зоряної ночі поверталися додому з Майданів. Внук милувався зоряним небом і мріяв про те, як піде до школи (дідусь пообіцяв його повести до неї). Під час подорожі героїв зустріли червоноармійці. Один із червоноармійців наголосив на необхідності Михайлику вчитися. Повернувшись додому, подорожуючі вирішили не будити родину і заночувати у клуні на сіні. Дідусь ночував на вулиці, прилігши на лаві біля бабусиного вікна. В результаті – захворів і помер. Незабаром бабуся, страждаючи за дідусем, теж померла.

VІІІ розділ

Тема: зображення перших кроків шкільного життя Михайлика.

Ідея: возвеличення любові, жаги до навчання, пізнання нового, цікавого, корисного, незважаючи на бідність, життєві труднощі.

Основна думка: людина відчуває себе щасливою, коли досягає своєї мети (Михайлик навчається у школі, батько придбав йому чоботи).

КОМПОЗИЦІЯ.

Експозиція: сумування Михайлика за померлими старими.

Зав′язка: зустріч хлопчика з Любою, приїзд батька Михайлика.

Кульмінація: Михайлика приймають до школи в другий клас.

• : батько купує сину чоботи.

СЮЖЕТ.

• дуже переживає через смерть старих. Люба і мати заспокоювали його. Повернення Панаса Дем′яновича додому; син не відразу впізнає батька. Тато веде сина до школи. Після невеликого екзамену вчитель Настя Василівна записала Михайлика до другого класу школи. Оскільки у хлопця не було чобіт, батько носив на руках сина до школи. Незабаром Панас Дем′янович купує сину бублика з маком і чоботи.

ІХ розділ

Тема: зображення впливу відвідування Михайликом театру на його прагнення написати п′єсу.

Ідея: возвеличення любові до театру, творчої діяльності, поваги до мистецтва слова.

Основна думка: кожна людина неповторна, індивідуальна, і саме це виявляється у її праці, у намаганні зробити добро і бути від цього щасливою.

КОМПОЗИЦІЯ.

Експозиція: оголошення про першу театральну виставу на селі.

Зав′язка: намагання Михайлика потрапити до театру; допомога дядька Себастіяна.

Розвиток дії: огляд і сприйняття мешканцями села театральної вистави.

Кульмінація: від′їзд Мар′яни з козаком; звернення Мар′яни до Михайлика, в якому дівчина наголосила на важливості навчання.

Розв′язка: Михайлик з Любою йдуть до школи.

СЮЖЕТ.

На селі з′явилося оголошення про проведення театральної вистави у приміщенні школи. Глядачам дозволялося отримати квиток за плату натуральними продуктами, якщо у них немає грошей. Після невдалої спроби Михайлика «зайцем» потрапити до театру, йому допомагає дядько Себастіян. Відвідавши спектакль, Михайлик вирішує сам написати п′єсу. Під час роботи над твором виникали труднощі щодо слів дівчини про любов. Мар′яна прощається з родиною Стельмахів, бо від′їжджає з коханим козаком. Михайлик з Любою, взявшись за руки, йдуть до школи, а над ними летять гуси-лебеді.

Орієнтовний план до характеристики образу Михайлика

1. Михайлик – головний герой твору, бідний сільський хлопчик.
2. Портрет і зовнішність героя.
3. Риси характеру: а) чемний; б) добрий; в) працьовитий; г) шанобливий; д) кмітливий; е) цілеспрямований; є) допитливий.
4. Прагнення героя: а) жага до навчання; б) любов до природи; в) пізнання світу; г) читання книг та написання власних творів.
5. Михайлик та інші герої твору.
6. Значення образу Михайлика.

Орієнтовний план до характеристики образу діда Дем′яна

1. Дід Дем′ян – представник старшого покоління Стельмахів.
2. Портрет і зовнішність героя.
3. Риси характеру героя: а) добрий; б) розумний; в) працьовитий; г) веселий; г) відчайдушний.
4. Роль діда у вихованні Михайлика.

Орієнтовний план до характеристики образу бабусі

1. Бабуся – проста селянська трудівниця.
2. Зовнішність героїні.
3. Риси характеру: а) добра; б) щира; в) працьовита; г) чуйна; д) богобоязлива.
4. Любов бабусі до саду.
5. Ставлення дідуся до бабусі.
6. Значення бабусі у формуванні Михайлика.

Орієнтовний план до характеристики образу Панаса Дем′яновича

1. Батько Михайлика – лицар-хлібороб.
2. Зовнішність і портрет героя.
3. Риси характеру: а) добрий; б) працьовитий; в) відповідальний; г) чуйний.
4. Інші риси: а) авторитетний серед селян; б) шанобливий у ставленні до рідної землі, родини; в) захисник інтересів простого люду.
5. Панас Дем′янович – втілення вікової селянської мудрості.

Орієнтовний план до характеристики образу Ганни Іванівни

1. Ганна Іванівна – берегиня родинного добробуту і злагоди.
2. Зовнішність героїні.
3. Риси характеру: а) щира; б) добра; в) працьовита; г) уважна; д) справедлива; е) наполеглива; є) цілеспрямована.
4. Ставлення Ганни Іванівни до природи, городини, художніх творів; Біблії.
5. Ганна Іванівна – це образ духовно багатої, красивої, трудящої жінки-селянки.

Орієнтовний план до характеристики образу Люби

1. Люба – подружка Михайлика.
2. Портрет і зовнішність героїні.
3. Риси характеру: а) щедра; б) добра; в) чуйна; г) лагідна; д) працьовита; е) турботлива.
4. Любов героїні до природи.
5. Люба – гарна співачка.
6. Значення образу подружки Люби.

Прислів′я, приказки, фразеологізми, які зустрічаються в повісті

«Сто друзів – це мало, один ворог – це багато», «Над шкурою дрижати – людиною не жити», «Де не посій, то вродиться», «Справді, добре сміється той, хто сміється останнім», «Зверху сміється, а всередині сичить», «За спання не купиш коня», «Птиця також боса ходить і не журиться», «В книжці злеліяне слово має бути справжнім святом душі й мислі», «Мужицька музика – ціп і коса», «Чи знайдеться чоловік, якому не треба було б більше, ніж він має», «Раки пекти», «Бити дрижаки», «…де раки зимують».

Тестові завдання

до І розділу повісті 1. На думку діда Дем′яна, лебедині крила під час польоту птахів:

а) свистять; б) дзеленчать; в) співають.

2. Якої пори року відбуваються події на початку твору?

а)Восени; б) взимку в) навесні.

3. Дід Дем′ян розповів Михайликові, що лебеді на своїх крилах приносять:

а) щастя; б) життя; в) казку.

4. Михайлик від діда Дем′яна дізнався про ключі:

а) срібні; б) чарівні; в) золоті.

5. Траплялося так, що іноді могла загубити ключі Михайликова:

а) бабуся; б) мати; в) тітка.

6. Михайлику дуже хотілося піти в лісову далечінь і подивитися з берега на лебедів, але:

а) не пускала мати; б) не мав чобітків; в) треба було йти до школи.

7. За неслухняність мати називала Михайлика:

а) розбишакою; б) халамидником; в) вариводою.

8. Чим скористався Михайлик для катання на льодяній гірці?

а) ночовками; б) грамаками; в) ослінчиком.

9. Михайлик з бабусею ходив до:

а) лісу збирати горіхи та ягоди; б) церкви; в) церковного титаря.

10. Всі діти боялися на селі:

а) ходити до лісу; б) титаря; в) бабусю Михайлика.

11. Однокрила качка у дворі Михайлика вміла:

а) розбиратися в людях; б) захищати своїх каченят від собак; в) передбачати погоду.

12. Яке прислів′я використав дід Дем′ян, характеризуючи Юхрима Бабенка?

а) «Сто друзів – це мало, один ворог – це багато».

б) «Ти його борони від собак, а він тобі покаже кулак».

в) «Не чоловік, а варивода!»

до ІІ розділу

1. Вид роботи, яку не виконував Михайлик по господарству:

а) не гострив сапи; б) не носив воду; в) не рубав дрова.

2. Найбільше Михайлик полюбляв з мамою:

а) садити; б) випікати хліб; в) доглядати за худобою.

3. Своєю слабкістю головний герой вважав:

а) збирання грибів; б) полювання з дідом; в) читання.

4. Великою розкішшю для Михайлика були:

а) окуляри; б) штанці; в) чоботи.

5. Звідкіль Михайлик знав, що за плугом навіть сам Бог ходив? З:

а) Біблії; б) щедрівок; в) колядок.

6. Мати забороняла сину читати книги через те, що:

а) шкідливо впливають на розум її дитини; б) псують зір; в) ніяк не виховують.

7. Коли хтось ловив на селі відьму, то не милував її і намагався:

а) втопити; б) сховати в темний льох; в) відрубати їй руку.

8. Хто в селі найбільше воював з нечистою силою?

а) Дядько Себастіян; б) дядько Микола; в) мати Михайлика.

9. На думку Михайлика, нечисту силу може налякати:

а) палаючий каганець; б) спів півнів; в) вінок з волошок.

10. Нечиста сила «залазила в слово», як:

а) плодожерка в яблуко; б) цвях в деревину; в) голка в тканину.

11. На що Михайлик виміняв на ярмарку тоненьку книжечку «Три торби реготу»?

а) чоботи; б) глек молока; в) крашанки.

12 Єдине, що мав гарного Юхрим Бабенко, - то це: а) почерк; б) розум; в) співучий голос.

До ІІІ розділу

1. Який художній засіб використав М. Стельмах, висловлюючись: «На човнику й веслі від нас від′їхав травень»?

а) Порівняння; б) метафору; в) епітет.

2. На думку матері Михайлика, найбільше див у світі робиться:

а) зоряної ночі; б) на зимові свята; в) влітку на світанні.

3. Що вранці принесла Мар′яна тітці Галині?

а) Глечик молока; б) пахучу паляницю; в) марципани.

4.Мар′яна запропонувала Михайлику погнати випасати коняку до Якимівської загорожі, щоб:

а) нарвати ягід черешні; б) побачити красу весняного саду; в) назбирати щавлю і грибів.

5. Як звали коняку Михайлика?

а) Вірна; б) Обмінна; в) Яскрава.

6. Мешканці Багряниць не полюбляли:

а) розводити коней; б) вимовляти літеру «г»; в) садити горобину.

7. «Люди по-різному залишали свої гроші: одні набиралися за них веселощів, а інші - смутку». До перших належав:

а) Юхрим Бабенко; б) батько Михайлика; в) дід Дем′ян.

8. Улюбленою піснею у діда Дем′яна була:

а) «Не ходи, Грицю, та й на вечорниці»; б) «Як продала дівчина курку»; в) «Світить місяць, світить ясний».

9. Дід Михайлика вважає, що найдорожче для бідного чоловіка:

а) мати шматок хліба; б) пісня; в) воля.

10. Кому з героїв твору належать слова: «Завжди на ярмарку знайдеш двох дурнів: один дорого просить, другий дешево дає»?

а) Дядьку Трохиму; б) цигану; в) діду Дем′яну.

11. Коняку на базарі дід Дем′ян купив у:

а) цигана; б) селянина; в) попа.

12. Чим Люба пригостила Михайлика, коли вони зустрілися в Якимівській загорожі?

а) Насінням; б) горіхами; в) суницями.

До ІV розділу

1. «Думами українського степу Михайлик вважає:

а) вітряки; б) селян-хліборобів; в) чумаків.

2.Петро Вдовиченко називає Михайлика:

а) розумником; б) читальником; в) розбишакою.

3. Кому з героїв повісті належать слова: «Не дивуйтесь, бо що воно, бідне, тямить у панському їдні»?

а) Мар′яні; б) Петру; в)Трохиму Тимченку.

4. Мар′яна, попівська прислужниця, виконувала роботу:

а) пританцьовуючи і сміючись; б) невдоволено і зі сльозами на очах; в) з прокльонами і великим небажанням.

5. За непокору і неслухняність попадя називала Мар′яну:

а) бусурманихою; б) злодійкою; в) революціонеркою.

6. Дядько Петра Вдовиченка воював в Карпатах з:

а) ляхами; б) угорцями; в) австріяками.

7. Михайлик вирішив звернутися до Мар′яни, щоб та допомогла йому в попа:

а) знайти книгу; б) набрати гарбузового насіння; в) отримати благословення та дозвіл для навчання у школі.

8. Дід Терентій був майстром:

а) гончарства; б) ковальства; в) римарства.

9. Піп, як невільників, замикає:

а) собак; б) гроші; в) книжки.

10. Який фразеологізм використав М. Стельмах до свого героя, коли той перебував у попа?

а) Пекти раки; б) дістати гарбуза; в) намилити шию.

11. Куди хотів віддати Михайлика батько для подальшого навчання?

а) Сільської чотирирічки; б) шевця; в) школи селянської молоді.

12. Яку книгу отримав Михайлик у поповича:

• Біблію; б) «Космографію»; в) «Пригоди Тома Сойєра».

До V розділу

1.Коли дід Дем′ян вранці будив Михайлика, він, звертаючись до внука, говорив:

а) «За спання не купиш коня»; б) «Скільки не спи – всього не охопиш»; в) Прокидайся, так і не побачиш ранній схід сонця».

2. Збираючись до лісу випасати коняку, Михайлик хотів там:

а) назбирати грибів; б) нарвати суцвіття липи; в) натрусити горіхів.

3. Говорячи про схід сонця, М. Стельмах згадує про сузір′я:

а) Чумацький Шлях; б) Водолія; в) Великої Ведмедиці.

4. Який герой «всередині сміється, зовні ображається»?

а) Попович; б) дядько Себастіян; в) дядько Микола.

5. Михайлик повсякчас мріяв, що вернеться батько додому, то він принесе сину:

а) цікаву книжку; б) чобітки; в) нові санчата.

6. Хлопець не збирав грибів, які, «поки доїдеш додому, перетруться на сміття». Назвіть ці гриби:

а) боровики; б) опеньки; в) сироїжки.

7. Кого з героїв Михайлик охарактеризував: «Хоч і високий ти до неба, та дурний, як не треба»?

а) Юхрима Бабенка; б) Гаврила Шевка; в) Трохима Тимченка.

8. Фурмана Антона називали Недоламаним, бо:

а) він розмовляв нечіткою мовою; б) у нього були поламані ребра від любові до їзди на коні; в) зіпсував стріху своєї хати.

9. Антон Недоламаний у розмові з Михайликом, коли хлопець прийшов до попа, згадав:

а) Ще не вмерла Україна»; б) «Інтернаціонал»; в) «Пісню про рушник».

10. Піаніно, яке було у дядька Себастіяна, Михайлик назвав:

а) іграшкою; б) дивом; в) чародійкою.

11. Коли хлопець прийшов до батюшки віддати книгу, то у світлиці побачив, як піп і його син грали у:

а) шахи; б) нарди; в) карти.

12. Яку книгу піп дав Михайлику наступного разу для читання?

а) «Козаки-розбійники»; б) «Червоне і чорне»; в) «Тарас Бульба».

До VІ розділу

1. Дядько Себастіян і Порфирій колись разом:

а) працювали в колгоспі; б) навчалися; в) будували школу.

2. «…Хіба це життя, коли свій свого починає їсти, коли свій на свого дивиться, наче на ворога?» - так висловився:

а) Порфирій; б) дядько Себастіян; в) Юхрим Бабенко.

3. Ефекти Юхрим Бабенко полюбляв:

а) у книжках; б) українських піснях; в) одязі.

4. Кого з героїв твору стосується висловлювання: «Зверху сміється, а всередині сичить»:

а) Юхрима Бабенка; б) попа; в) Петра Вдовиченка.

5. Дядько Себастіян звинувачував Юхрима Бабенка:

а) у хитрості; б) зрадництві; в) брехні.

6. На думку дядька Себастіяна, з рота Юхрима Бабенка «вискакують не слова, а …»:

а)стріли; б) шмелі; в) жаби.

7. Який документ попросив скласти Юхрим Бабенко дядька Себастіяна?

а) Доручення; б) розписку; в) характеристику.

8. Було дуже престижно для кожної людини, коли говорили, що вона:

а) вміє писати революційні статті; б) може грамотно роз′яснити політичну ситуацію; в) служила в рядах Червоної Армії.

9. За що Юхрим Бабенко був ображений на дядька Себастіяна? Бо голова комнезаму:

а) написав на нього негативну характеристику; б) звинуватив його у розкраданні державного майна; в) не дозволив йому вирубувати ліс.

10. Частенько відвідуючи дядька Себастіяна, Михайлик полюбляв з ним:

а)пограти в шахи; б) почитати якусь книгу або газету; в) поговорити про роль книжки в житті людини.

11. Який художній засіб використаний у фразі: «на…лебединих крилах летіла в майбутнє моя душа»:

а) епітет; б) порівняння; в) метафора.

12. Досить поспілкувавшись з Михайликом, дядько Себастіян пригощав хлопця:

а) цукерками і печивом; б) хлібом і часником; в) борщем зі сметаною.

До VІІ розділу

1. Все життя героя твору приваблюють і хвилюють:

а) улюблені краєвиди лісу; б) високі зорі; в) сільські трудівники.

2. Які художні засоби використав М. Стельмах, висловлюючись: «Оксамитний холоднуватий вечір ворушиться навколо нас…»?

а) Епітет та метафору; б) метафору та порівняння; в) порівняння та епітет.

3. У Майданах дідусь робив людям:

а) човни; б) крупорушку; в) вулики.

4. Дідусь, розповідаючи Михайлику про зорі, сказав, що вони мають свій:

а) розмір; б) вік; в) колір.

5. Зброю дід Дем′ян назвав:

а) нікчемною іграшкою; б) сміттям; в) лушпинням.

6. Характеризуючи переляканого Михайлика, автор використовував фразеологічний зворот:

а) бив дрижаки; б) вітром здуло; в) рукою зняло.

7. Червоноармієць, звернувшись до Михайлика, зазначив про необхідність:

а) навчання у школі; б) мати при собі документ; в) дотримання дисципліни у небезпечний для країни час.

8. Михайлику сподобалася пісня, яку співали вершники, а саме:

а) «Червона калино, чого в лузі гнешся?»; б) « Ой ясне сонце високо сходить»; в) «Зоря моя вечірняя».

9. Якого письменника навів за приклад Михайлику дідусь?

а) Л. Глібова; б) Т. Шевченка; в) Є. Гребінку.

10. Хто з героїв твору, звернувшись до Михайлика, сказав: «…Будеш іти межи люди і вибивати іскри…»?

а) Батько; б) дідусь; в) дядько Себастіян.

11. Найбільше бабуся Михайлика полюбляла доглядати:

а) сад; б) городину; в) худобу.

12. Найстрашніший для бабусі біль – це біль:

а) серця; б) у легенях в) душі.

До VІІІ розділу

1. «…З казки повиходили, а теж помирають» - так говорила мати Михайлику, маючи на увазі:

а) дерева; б) зорі; в) шляхи.

2. Кому з героїв твору належать висловлювання стосовно життя і смерті: «…життя має свою дорогу: одні покидають її , а другі виходять на неї і все сподіваються чогось кращого собі»?

а) Матері; б) дідусю; в) дядьку Миколі.

3. Зустрівши у лісі Любу, Михайлик був:

а) здивованим; б) сумним; в) життєрадісним.

4. Що цікавого розповіла Люба Михайлику під час зустрічі? Про:

а) пригоди у Якимівській загорожі; б) народження своєї сестри; в) прочитану цікаву книжку.

5. Люба запропонувала Михайлику піти до Якимівської загорожі, щоб:

а) нарвати черешень; б) спіймати білочку; в) подивитися на борсучу нору.

6. Про Василину, тітку Люби:

а) написали в газеті; б) підготували документальний фільм; в) в селі говорили дуже стримано і зі співчуттям.

7. Золотими сльозами М.Стельмах в осінньому лісі називає:

а) крапельки дощу; б) листя; в) останній спів пташок.

8. Через що Люба не захотіла їхати разом з Михайликом селом?

а) Боялася зустрітися з Юхримом Бабенком;

б) поспішала на зустріч до тітки Василини;

в) щоб дітвора не дражнила їх: молодий – молода.

9. Повернувшись після прогулянки з Любою додому, Михайлик побачив ворота до свого двору відчиненими. Це відбулося через те, що:

а) дядько Микола привозив борошно і не зачинив їх; б) був сильний вітер і дощ; в) батько повернувся додому.

10. Вчительку Михайла звали:

а) Василина Іванівна; б) Настя Василівна; в) Олена Андріївна.

11. Що відповів Михайлик на питання вчительки: «А хто тебе навчив читати?»

а) «Мій улюблений дідусь»; б) «Книжки поповича»; в) «Від старших школярів перейняв».

12. Найбільше Панас Дем′янович цінував у людині:

• кмітливість і винахідливість; б) швидкість і пунктуальність; в) свіжу сорочку й чисту совість.

До ІХ розділу

1.Хто Михайлику наказував: «наука наукою, а чоботи бережи»?

а) Батько; б) мати; в) дядько Себастіян.

2. Навчаючись у школі, Михайлик вирішив написати:

А) вірш; б) нарис; в) п′єсу.

3. Дядько Микола, характеризуючи театр, висловився:

а) «…стояща штука»; б) «…інтересне з переодягненням лицедійство»; в) «більшовицька вигадка».

4. Для проведення вистави організатори театру у селян позичали:

а) гроші; б) стільці; в) знаряддя праці.

5. Квиток до театру коштував:

а) чотири фунти пшениці; б) п′ять рублів; в) глечик молока або дві паляниці хліба.

6. Театральна вистава мала відбутися:

а) на центральному майдані села; б) в школі; в) у приміщені старої бібліотеки.

7. Миколі Гуменюку для проведення вистави необхідно було мати куль сіна, для цього він звернувся до:

а) тих, хто не мав можливості потрапити до театру; б) голови комнезаму; в) Юхрима Бабенка.

8. Спіймавши Михайлика-зайця, високий парубок звернувся до нього і сказав: «Я тебе пущу, але так, щоб знав…»:

а) «…де раки зимують»; б) «…куди Макар телят ганяє», в) «…де роги козам правлять».

9. «Велике і урочисте слово міститься на такій крихітці паперу, на якій не може навіть викруглитись уся печатка». Яке слово малося на увазі?

а) Партер; б) резонер; в) контрамарка.

10. Чим Михайлик пригостив голодних однокласників, які сховалися під театральною сценою?

а) Пиріжком з калиною; б) пряженим горохом; в) шматком чорного хліба.

11. Усім в театрі сподобалася картина, коли:

а) собака ловив відьму; б) дівчата, пританцьовуючи, співали; в) парубок біля криниці обнімав дівчину.

12. Як звали судженого Мар′яни?

• Клим; б) Максим; в) Трохим

Цитати до характеристики повісті та її персонажів

1. «Поет доброти і краси, він був невідступним, коли мова заходила про непроминущі духовні цінності народу, не раз зневажувані, витискувані штучними замінниками. (П. Панченко).

2. «Будеш іти межи люди і вибивати іскри…» (М. Стельмах).

3. По студенних росах знов іде світання,

І дорога лине казкою у даль,

Як моє дитинство, як моє прощання,

Як моя роками стишена печаль…

4. «Повість Михайла Стельмаха вся виросла на глибокій народній основі, самий її характер пов′язаний з рідною природою, з піснею і казкою.

(Юрій Лукін).

5. «Самий смисл буття чи не в тому, щоб жити у мудрій злагоді з природою, знати насолоду праці і поезію людських взаємин. І щоб навчитися цим дорожити, треба відчути потребу це берегти». (Олесь Гончар).

6.Все, що рідне, хай нам буде

Найдорожче і святе,

Рідна віра, рідна мова,

Рідний край наш над усе!

                                       Ю. Шкрумеляк

7. «Казка вкладає в мої уста ото слово, до якого дослуховуються земля і вода, птиця в небі й саме небо…» (М. Стельмах).

8. Чом,чом, чом, земле моя,

Так люба ти мені?

                                          К. Малицька

9. Тільки вільний народ своє щастя кує,

Тільки вільний народ і бере, і дає…

                                      Олександр Олесь

10. Зростає покоління молоде,

Нові вогні горять на небокраї…

                                         М. Рильський

11. «…у книжці злеліяне слово має бути справжнім святом душі й мислі». (М. Стельмах).