Важливе місце в сучасній варіативній загальноосвітній школі посідає проблема оновлення методів навчання. Як і інші дидактичні категорії, вони не є незмінними і постійно вдосконалюються, збагачуються новим змістом, оновлюються. Пошуки нових методів навчання зумовлюються низкою чинників, серед яких домінують такі:

1. Докорінна зміна цілей освіти. Нині випускникові будь-якого середнього навчального закладу потрібні не лише знання, а й здатність адаптуватися до соціальних умов, що постійно змінюються, зокрема в інформаційному просторі. Така здатність, з одного боку, забезпечується широкою комп'ютеризацією, а з іншого — передбачає високий розвиток творчого потенціалу людини.

2. Важливими якостями особистості стають поінформованість та пристосованість до реального життя. Звідси виникає, зокрема, потреба розвивати в учнях самостійність, ініціативу, заповзятливість, почуття власної гідності й відповідальності. Розвитку і вихованню цих якостей в учня і мають сприяти методи навчання.

3. Нове соціальне замовлення робить необхідними культурне і духовне Зростання громадян, сприяє їхньому гармонійному розвитку. Це досягається за існування різноманітних навчально-виховних закладів. Відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" мають право на існування і приватні, й авторські, і кооперативні школи. Усі вони за деякої автономії забезпечують досягнення загальнодержавного рівня освіти.

4. В основу побудови сучасної освіти і навчання покладений особистісно-орієнтований підхід, який на противагу авторитарному навчанню створює умови, за яких учень стає суб'єктом процесу навчання. У цьому разі змінюються як функції вчителя, так і функції учня. Учитель є не тільки джерелом потрібної інформації, а й керівником діяльності учня, спрямованої на здобуття знань. Учитель обирає раціональний шлях методичного подання навчального матеріалу, надає учневі допомогу, зберігаючи максимально його самостійність. Суб'єктивна діяльність учня включає три взаємопов'язані процеси: засвоєння інформації; досвіду репродуктивної і творчої діяльності; удосконалення психічних функцій (розвиток) і формування емоційно-ціннісного ставлення до світу та відповідної моделі поведінки. Навчально-виховний процес грунтується на єдності й збалансованості названих субпроцесів. У такому разі засвоєння інформації становить його предметну основу, а розвиток і виховання забезпечуються і прогнозуються через зміст інформації, структуру навчальної діяльності і методи навчання.

5. Стратегія сучасного навчання визначається концепцією діяльнісного підходу, що базується на ідеї розвивального навчання. Ідеться проте, що поняття "зміст освіти" не обмежує знання, а включає два основні компоненти: 1) інформаційний, засвоєння якого дає випускникові змогу орієнтуватися у культурі (знання, вміння і навички трактуються тут як об'єкти засвоєння); 2) діяльнісний, у процесі якого відбувається постійна, активна взаємодія учня з предметом, знання, уміння і навички розглядаються як засіб діяльності, спрямований на розвиток особистості. Згідно із сучасним підходом до змісту освіти найобгрунтованішою, найпоширенішою і практичною є чотирикомпонентна структура навчального змісту, запропонована І.Я. Лернером. Вона включає:

о знання про природу, суспільство, техніку, людину;

о знання про способи діяльності;

о досвід реалізації способів діяльності, що втілюються разом зі знанням у вміннях і навичках;

о досвід емоційно-ціннісного ставлення до дійсності, до предмета діяльності, який виявляється у ставленні до світу і становить систему цінностей особистості.

Ця концепція змісту освіти розвинута українськими дидактиками A.M. Алексюком, О.І. Вишневським, СУ. Гончаренком, Ю.І. Мальованим, О.Я. Савченко та іншими і трансформується у вигляді двох основних компонентів: інформаційного і діяльнісного. Завдання — забезпечити ці складові змісту освіти відповідними методами навчання .

Інформаційний компонент змісту освіти передбачає оволодіння учнями необхідною інформацією з основ наук. Інформація є предметною основою навчання, розвитку і виховання людини. Лише завдяки засвоєнню інформації людське пізнання може бути безперервним, висхідним процесом. Водночас засвоєння інформації має сенс лише тоді, коли воно переростає в процес наукового пізнання, творчого перетворення світу й духовного зростання особистості.

Діяльнісний компонент змісту освіти зумовлений необхідністю формування ділової, творчої особистості, а не інтелектуально інертної, соціально пасивної, слухняної істоти. Розрізняють чотири основні види діяльності у процесі взаємодії особистості з навколишнім середовищем: пізнавальну, перетворювальну, оцінну і комунікативну. Аналогічно і в процесі навчання виділяють чотири основні провідні види діяльності — навчально-пізнавальну, перетворювально-творчу, емоційно-оцінну і комунікативну.

Навчально-пізнавальна діяльність пов'язана з нагромадженням, сприйманням, систематизацією, запам'ятовуванням навчальної інформації та оволодінням засобами діяльності. Поінформованість особистості характеризується трьома категоріями — знаннями, уміннями і навичками.

Для перетворювально-творчої діяльності характерна установка на перетворення зовнішнього середовища, на вироблення вмінь і навичок творчого ставлення до діяльності і готовність до розв'язування нових проблем. Відповідно до потреб і цілей людина щось змінює у предметі, тобто трансформує його в інший стан. У навчанні такий характер має самостійне виконання письмових і усних завдань, проведення пошукової роботи за завданням учителя й особисте розв'язання навчальних і життєвих проблем тощо,

Емоційно-оцінна діяльність передбачає набуття досвіду орієнтації у соціальному середовищі, тобто здатності, що можна, а що ні; що корисно, а що шкідливо; де своїй активності можна дати волю, а де повестися стримано тощо.

Зазначені компоненти змісту освіти потребують забезпечення відповідним комплексом методів навчання.

Проблема методів навчання є однією з найбільш дискусійних як у теоретичному, так і в практичному плані. Тому не випадково їй присвячено багато досліджень. Нині вона потребує подальшої розробки і переосмислення відповідно до уточнених конкретних завдань національної школи.

Розвитку теорії методів навчання на різних етапах сприяло багато чинників, серед яких найдієвішими були:

о пошуки оптимальних моделей навчання як основи нових технологій, у структурі яких домінуючими є методи і прийоми навчання;

о необхідність обмежувати консерватизм методів навчання в умовах оновлення змісту освіти, який динамічно змінюється на кожному етапі розвитку і потребує нових підходів до визначення сутності й структури методів навчання, їх класифікації, яка сприяла б оптимальному вибору найефективніших способів досягнення мети.

Виділення групи методів, що формують досвід емоційно-оцінної діяльності, передбачає виховання в учнів ставлення до світу, діяльності, наукових знань, моральних норм, ідеалів. І доки таке ставлення не сформоване, не можна говорити про вихованість. Єдиним способом й умовою засвоєння емоційного ставлення, сприйняття об'єкта як цінності є переживання, що сприяє виникненню інтересу до предмета, окремого явища і погреба в діяльності.

Основними методами цієї групи є ті, які пробуджують активність і самостійність учня, вчать його висловлювати свої думки. Це — активні та інтерактивні методи.

Отже, для того, щоб ефективно функціонував навчально-виховний процес у сучасній варіативній загальноосвітній школі, треба реалізувати всі складові компоненти змісту освіти через систему традиційних та інноваційних методів і засобів навчання.

МЕТОДИ РОБОТИ В МАЛИХ ГРУПАХ

Правила роботи в малих групах.

Робота в малих групах дозволяє набути навичок, які необхідні людині для спілкування та співпраці (співробітництва).

Після того як учитель об'єднав вас у малі групи і ви отримали завдання, ваша група за короткий час (3— 5 хв.) повинна виконати це завдання та оголосити результати роботи своєї групи.

Пропонуємо правила роботи в малих групах, які допоможуть вам організувати свою роботу:

1. Швидко розподіліть ролі в групі:

Спікер (керівник групи):

о зачитує завдання групи;

о організовує порядок виконання; о пропонує учасникам групи висловитись по черзі;

о заохочує групу до роботи;

о підводить підсумки роботи;

о за згодою всієї групи визначає доповідача.

Секретар:

о веде коротко і розбірливо записи результатів роботи своєї групи:

о як член групи має бути готовим висловити думку групи при підведенні підсумків або допомогти доповідачеві.

Спостерігач (тайм-кіпер):

о слідкує за часом;

о заохочує групу до роботи

Доповідач:

о чітко висловлює думку групи;

о доповідає про результати роботи групи.

2. Починайте висловлюватися спочатку за бажанням, а потім по черзі.

3. Дотримуйтесь одного з правил активного слухання, головне не перебивайте один одного'.

4. Обговорюйте ідеї, а не особи учнів, що висловили цю ідею.

5. Утримуйтесь від оцінок та образ учасників групи.

6. Намагайтеся в групі дійти спільної думки, хоча в деяких випадках у групі може бути особлива думка і вона має право на існування.

Метод "Мікрофон" надає можливість кожному і кожній сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Правила проведення такі:

о говорити має тільки той чи та, у кого "символічний" мікрофон,"

о відповіді не коментуються і не оцінюються;

о коли хтось висловлюється, інші не можуть говорити або викрикувати з місця.

"Мозковий штурм" — це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, що спонукає учасників проявляти свою уяву та творчість, який досягається шляхом вільного вираження думок усіх учасників та учасниць і допомагає знаходити кілька рішень по конкретній темі.

Учитель на уроці називає тему дискусії та запрошує вас взяти участь у її обговоренні шляхом штурму, який організовується за такими етапами:

1. Всі учасники "штурму" пропонують ідеї щодо розв'язання висунутої проблеми (ідеї можуть бути будь-якими, навіть фантастичними).

2. Учень або учениця записує на дошці всі ідеї, що пропонуються.

3. Коли група вважає кількість поданих ідей достатньою, їх подання припиняється.

4. Після того як майже всі ідеї зібрані, вони групуються, аналізуються, розвиваються групою.

5. Вибираються ті, що, на вашу думку, допоможуть вирішити поставлену проблему.

Метод "Займи позицію" допомагає поводити дискусію по спірній, суперечливій темі. Надає можливість висловитися кожному і кожній, продемонструвати різні думки по темі, обґрунтувати свою позицію або перейти на іншу позицію в будь-який час, якщо вас переконали, та назвати більш переконливі аргументи.

Порядок проведення:

о учитель називає тему та пропонує вам висловити свою думку по досліджуваній темі;

о вам потрібно стати біля того плакату, який збігається з вашою точкою зору;

о підготуйтеся до обґрунтування своєї позиції, чому саме її ви обрали;

о якщо після обговорення дискусійного питання ви змінили точку зору, можете перейти до іншого плакату і пояснити причину свого переходу, а також назвати найбільш переконливу ідею або аргумент протилежної сторони.

Метод "Навчаючи-вчуся" надає вам можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим, у даному випадку своїм однокласникам та однокласницям під час уроку. Ваша робота організовуватиметься так:

о після того як учитель назвав тему та мету уроку, роздав вам картки із завданням, вам потрібно ознайомитися з інформацією, що міститься на вашій картці;

о якщо вам щось незрозуміле, запитайте про це та перевірте в учителя, чи правильно ви розумієте інформацію;

о підготуйтеся до передання цієї інформації іншим у доступній формі;

о вам необхідно ознайомити зі своєю інформацією інших однокласників та однокласниць. Ви маєте право говорити тільки з однією особою. Ваше завдання полягає в тому, щоб поділитися своєю інформацією з іншими учнями і самому дізнатися про певну інформацію від них;

о тоді, коли всі поділилися та отримали інформацію, розкажіть у класі, про що ви дізналися від інших.

Робота в парах є різновидом роботи в малих групах. Ця форма роботи дозволить вам набути навичок співробітництва, оволодіти уміннями висловлюватись та активно слухати.

Організуйте свою роботу так:

1. Прочитайте надане завдання та інформацію до його виконання

2. Визначте, хто буде говорити першим.

3. Висловіть свої думки, погляди на проблему по черзі

4. Дійдіть спільної думки.

5. Визначте, хто буде очолювати результати роботи класу та підготуйтеся до нього.

Для ефективного спілкування в парах вам необхідно враховувати кілька моментів:

1. Зверніть увагу на:

о мову тіла: сідайте обличчям до того чи тієї, з ким говорите, нахиляйтеся вперед, встановітьконтакт очима;

о допомагайте партнерові чи партнерці говорити, використовуючи звуки та жести заохочення: кивок головою, доброзичливу посмішку, слова "так-так";

о якщо необхідно, ставте уточнюючі запитання (запитання, які допомагають прояснити ситуацію, уточнити дещо з того, що вже відомо. Наприклад, "Ти маєш на увазі, що ...?", "Чи правильно я зрозуміла, що."..?";

о під час висловлювання говоріть чітко, по суті справи, наводячи приклади і пояснюючи свої думки.

2. Запам'ятайте, чого не слід робити під час активного слухання:

о — давати поради;

о — змінювати тему розмови; .

о — давати оцінки особі, яка говорить;

о — перебивати;

о — розповідати про власний досвід.

Розігрування правової ситуації по ролях.

Мета розігрування правової ситуації по ролях — визначити ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду шляхом гри.

Рольова гра імітує реальність призначення ролей, які вам дісталися, та надає можливість діяти "як насправді", Ви можете розігрувати свої власні ситуації, в яких ви вже побували. Якщо ви берете участь у рольовій ситуації, ви повинні:

о чітко дотримуватися своєї ролі;

о намагатись слухати партнерів по грі та вчителя;

о не коментувати дії інших, знаходячись у ролі;

о намагатись поставитися до своєї ролі як до реальної життєвої ситуації, в яку ви потрапили;

о вийти з ролі по закінченні сценки;

о взяти участь в обговоренні розіграної ситуації та поділитися своїми відчуттями під час перебування в ролі.

"Ток-шоу"

Метою такої форми роботи є отримання навичок публічного виступу та дискутування

Учитель є ведучим на уроці-ток-шоу. Робота організовується так:

1. Оголошується тема дискусії

2. Запрошуються висловитися із запропонованої теми "запрошені гості"

3. Слово надається глядачам, які можуть виступити із своєю думкою протягом 1 хв. або поставити запитання "запрошеним"

4. "Запрошені" мають відповідати лаконічно та конкретно

5. Ведучий також має право поставити своє запитання або перервати виступаючого за лімітом часу

Ця форма роботи допоможе вам навчитися брати участь у загальних дискусіях висловлювати та захищати власну позицію.

Метод "Ажурна пилка" дозволяє вам працювати разом, щоб вивчити значну кількість інформації за короткий проміжок часу, а також заохочує вас допомагати один одному вчитися навчаючи. Під час роботи за допомогою методу "Ажурна пилка" ви повинні бути готовими працювати в різних групах.

о Спочатку ви будете працювати в "домашній" групі.

о Потім в іншій групі ви будете виступати в ролі "експертів" з питання, над яким ви працювали в домашній групі та отримуєте інформацію від представників інших груп.

о Ви знову повернетесь у свою "домашню" групу для того, щоб поділитися тією новою інформацією, яку вам надали учасники інших груп.

"Домашні" групи:

о Кожна група отримує завдання, вивчає його та обговорює свій матеріал.

Вам бажано обрати в групі головуючого, тайм-кіпера (той, хто стежить за часом) та особу, яка ставить запитання, щоб переконатися, що кожний (кожна) розуміють зміст матеріалу.

"Експертні" групи:

Після того як учитель об'єднав вас у нові групи, ви стаєте експертами з тієї теми, що вивчалася у вашій "домашній" групі;

о По черзі намагайтеся за визначений учителем час якісно і в повному обсязі донести інформацію членам нових груп та сприйняти нову інформацію від них.

"Домашні" групи:

о Ви повертаєтесь "додому", де маєте поділитися інформацією з членами своєї "домашньої" групи про нову інформацію, яку ви отримали в експертній групі.

Отже, за допомогою методу "Ажурна пилка" за короткий проміжок часу можна отримати великий обсяг інформації.

Метод "Коло ідей" є ефективним з вирішення гострих суперечливих питань та корисним для створення списку загальних ідей.

Метою методу є залучення всіх учасників у дискусію. Він дозволяє уникнути ситуації, коли перша група, що виступає, подає всю інформацію з проблеми.

Порядок проведення:

о учитель висуває дискусійне питання та пропонує його обговорити в кожній групі;

о після того, як вичерпався час на обговорення, кожна група висуває лише один аспект того, що вони обговорювали;

о групи висловлюються по черзі, поки не будуть вичерпані всі ідеї;

о під час обговорення теми складається список зазначених ідей і записується на дошці.

Метод "Суд від свого імені" дозволить вам отримати уявлення про спрощену процедуру прийняття судового рішення та провести рольову гру — судовий процес з участю 3-х осіб: судді, який буде слухати обидві сторони і приймати рішення, позивача і відповідача.

Після того як учитель вас поділив на три однакові групи: судді, позивачі, відповідачі, він надає кожній групі завдання:

а) суддям — підготовка запитань;

б) позивачам — підготовка вступної промови та викладу аргументів;

в) відповідачам — підготовка промови-відповіді та захисту. Для ефективнішої роботи необхідно до кожного судді приєднати одного позивача та одного відповідача. Тепер можна починати суд у кожній групі за таким порядком або сценарієм:

1. Вступні заяви учасників судового процесу.

2. Позивач викладає аргументацію, суддя ставить йому запитання.

3. Відповідач викладає суть захисту, суддя ставить йому запитання.

4. Суддя виносить рішення.

Після того як весь клас знову об'єднується, судді оголошують свої рішення.

Метод "Акваріум" є ефективним методом розвитку вмінь ведення дискусії.

Після того як учитель розподілив вас на дві-чотири групи і запропонував вам завдання для виконання та необхідну інформацію, одна з груп сідає в центр класу (або на початку середнього ряду в класі, де стоять парти), утворивши внутрішнє коло.

Учасники та учасниці цієї групи починають обговорювати запропоновану вчителем проблему. Всі інші учні мовчки спостерігають за обговоренням. Групі, що працює, для виконання завдання необхідно:

о Прочитати вголос ситуацію.

о Обговорити її в групі, використовуючи метод дискусії.

о Дійти спільного рішення.

На цю роботу групі дається 3—5 хв. Усі інші учні класу мають тільки слухати, не втручаючись у хід обговорення, спостерігають, чи відбувається дискусія за визначеними правилами дискусії. Після закінчення часу група займає свої місця, а вчитель ставить до класу запитання:

о Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?

о Чи була ця думка достатньо аргументована, доведена?

о Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?

Після цього місце в "Акваріумі" займає інша група і обговорює наступну ситуацію (проблему).

Всі групи по черзі мають побувати в "Акваріумі", і результати роботи кожної з них мають бути обговорені у класі.

Аналіз правової ситуації

Однією з форм роботи на уроках із "Практичного права" є аналіз правової ситуації. Для аналізу певної справи вам необхідно звертати увагу на такі основні моменти:

о А. Факти: Що відбулося? Хто є учасниками справи? Що ми про них знаємо? Які факти є важливими? Які є другорядними?

о Б. Проблеми: Якими нормами закону регулюється ситуація? В чому полягає конфлікт? Яке питання ми повинні вирішити для розв'язання ситуації?

о В. Аргументи: Якими є ваші аргументи (зокрема, із законодавчої бази) на захист кожної із сторін ситуації?

о Г. Рішення: Яким буде ваше рішення? Якими є причини вашого рішення? Якими можуть бути його наслідки?

Правила дискусії (культура ведення дискусії)

Дискусія дає прекрасну нагоду виявити різні позиції з певної проблеми або з суперечливою питання. Для того щоб дискусія була відвертою, необхідно створити в класі атмосферу довіри та взаємоповаги. Тому бажано знати правила культури ведення дискусії.

Пропонуємо вам такі правила:

1. Говоріть по черзі, а не всі одночасно.

2. Не перебивайте того, хто говорить.

3. Критикуйте ідеї, а не особу, що їх висловила.

4. Поважайте всі висловлені думки.

5. Не смійтеся, коли хтось говорить, за винятком, якщо хтось жартує.

6. Не змінюйте тему дискусії.

7. Намагайтеся заохочувати до участі в дискусії інших.

У своєму класі ви можете доповнити ці правила, прийняти їх після обговорення та дотримуватися під час проведення дискусій.

Метод "Прес" використовується у випадках, коли виникають суперечливі думки з певної проблеми і вам потрібно зайняти та аргументувати чітко визначену позицію із суспільної проблеми, що обговорюється. Метод надасть вам можливість навчитися формулювати та висловлювати свою думку з дискусійного питання аргументовано в чіткій та стислій формі. Метод "Прес" має таку структуру та етапи:

1. Позиція

• вважаю, що... (висловіть свою думку, проясніть, в чому полягає ваша точка зору)

2. Обґрунтування ...тому, що... (наведіть причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції)
3. Приклад ...наприклад... (наведіть факти, які демонструють ваші докази, вони підсилять вашу позицію)

4. Висновки

• (тому), я вважаю... (узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, що необхідно робити; тобто, це є заклик прийняти вашу позицію).

Прийом «Приваблива мета»:

«Здивуй». Наприклад, якщо мала дитина не хоче купатися, розумна мама скаже:

«Ходімо не купатися, а помити іграшку-рибку!»

• Шукайте просту, зрозумілу, привабливу мету в колі вікових інтересів та захоплень учнів.

• Здивуйте учнів, адже ніщо так не стимулює роботу мозку, як цікаве.

Прийом «Відтягнута відгадка»

На початку уроку вчитель задає загадку, наводить цікавий факт. Відповідь на

поставлене запитання буде знайдена під час роботи над новим матеріалом. Можна

це зробити наприкінці уроку, щоб з цього розпочати наступне заняття. Приклад. Географія. Урок розпочинається з розповіді про кругосвітню подорож Магеллана. Виявилося, що в корабельному журналі був «загублений» один день, отже, всі релігійні свята відзначалися несвоєчасно. Чому так сталося? (Вивчаєтьсятема «Годинні пояси» і вводиться поняття про лінію зміни дат.)

Прийом «Спіймай помилку!»

Пояснюючи новий матеріал, учитель навмисне припускається помилок, про що

обов'язково заздалегідь попереджаються учні. Можна успішно використовувати й

для письмових завдань.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ:

Є сенс припускатися помилки в типових помилконебезпечних місцях.

Приклад: 2 + 2-2 = 8 (правильна відповідь — 6).

• Не використовуйте прийом, якщо в учнів немає засобу довести істину. По-друге,

краще «не заграватися». Усе добре в міру.

Знайди помилку!

1 варіант.

Учитель дає учням певний матеріал і просить знайти у викладі помилки (можна навіть вказати їх кількість). Звичайно, серед таких помилок є 2—3 явні, ще 2—3 типові, інші помилки малопомітні. І тільки одну помилку може виявити миніть на кожен спеціаліст. Знайдення такої помилки може означати справді глибоке знання предмета. Якщо матеріал учням знайомий, виникає природна

ситуація успіху. Якщо матеріал новий, учні можуть відчути себе експериментаторами, дослідниками, експертами.

2 варіант.

Цей прийом можна використати за командної участі учнів. Кожна команда готує вдома (або на уроці) розповідь із помилками з певної теми або розділу і пропонує його іншій команді. Можна для економи часу обмінятися заготовленими вдома текстами з помилками. Тут можливе подвійне змагання: хто краще приховає і хто більше знайде.

Подача домашнього завдання

Подача домашнього завдання може бути цікавою.

«Домашня почта».

• Влаштувати пошту (домашнє завдання у конвертах і т. ін.)

• Використати якусь формулу (закон Ома: / = ІІ/К, І = 2А, І/ = 36 В; К = ? Відповідь буде номером домашньої задачі.)

Конкурс «Я—репортер».

— Візьміть інтерв'ю у родичів чи знайомих на тему «До чого призводить

порушення техніки безпеки вдома та на роботі».

— Напишіть репортаж на тему «Хімічні елементи в організмі людини».

— Зробіть репортаж на тему «Чим ми дихаємо?»

— Візьміть інтерв'ю у пожежного на тему «Чому виникають пожежі, як їх гасити

та попереджати».

— Напишіть нарис або зробіть колаж на тему: «Оксиди навколо нас».

«Конкурс знавців»

— Хто наведе більше прикладів із літератури, кінофільмів, газет або журналів, в

яких герої зустрічалися із хімією або алхімією.

— Хто наведе більше прикладів речовин, які він використовує у повсякденному

житті.

— Запишіть у три стовпчики якомога більше прикладів тіл, матеріалів та

речовин. В яких випадках поняття матеріал та речовина співпадають?

«Завдання для Попелюшки».

— Згадайте відому казку. Яку суміш наказала розділити мачуха? Чи можна це

зробити?

А якщо б Попелюшці потрібно було розділити суміші: а) рослинної олії і

води;

— Придумайте рекламу «Кисень — життєдайна речовина»

«Атоми у нас вдома».

— Виготовте із пластиліну моделі молекул простих (О2, Н2, С12) і складних

(НС1, СО2, Н2О) речовин. Атоми різних елементів повинні мати різний колір і

різний розмір.

«Домашній експеримент ».

Проведіть удома такі дослідження:

1) нанесіть краплину спиртового розчину йоду на розрізану картоплину;

2) змішайте дрібку питної соди з оцтом;

3) запаліть сірник.

— За якими ознаками можна віднести ці явища до хімічних реакцій?

Дидактична гра «Допоможи товаришеві»

На окремому аркуші напиши три хімічні рівняння без коефіцієнтів. На наступному

уроці обміняйся із сусідом по парті, перевір, чи правильно він розставив

коефіцієнти, допоможи знайти помилки.

«Слідство ведуть хіміки»

— Допоможіть відрізнити метали (залізо, мідь, алюміній) від неметалів (кисень,

сірка) за зовнішнім виглядом та фізичними властивостями.

— Оксиди сховалися між іншими речовинами. Допоможи їх знайти і назвати.

З'ясуй, чого більше: оксидів металічних чи неметалічних елементів: НС1,

КОН, СаО, 2пО, Н25, 5О2, КаОН, НМО3, Н2О, Ре2О3, СО2, №2О, СаСО3,1ЧО2.

— «Деякі оксиди замаскувалися під різними назвами: іржа, негашене вапно,

сухий лід, лисячий хвіст, вода. Допоможіть встановити їхнє хімічне ім'я.5

«Фантазуємо разом»

— Продовжить оповідання: «...Космічний корабель прибув на невідому планету.

Зовнішні аналізатори встановили відсутність у повітрі кисню...»

— Придумайте рекламу «Кисень — життєдайна речовина»

«Задачі без запитань»

Одер Басил із Франції часто пропонує молодшим учням на уроках математики

задачі без запитань. Фактично дано опис певної ситуації. Діти вникають у неї й самі

ставлять численні запитання. До речі, цінне в цьому завданні

те, що учні складають запитання не тільки за ситуацією, а й за аналогією, за

протиставленням, за особистим досвідом. Це допомагає виходити за межі предмета.

Дуже цікава така форма роботи для уроків фізики, оскільки може дати поштовх до

дослідження.

Прийом « Буриме»

«Прийди у свій літературний клас, напиши на дошці готову риму, і нехай один

ряд напише під нею вірш у стилі Байрона, інший — у стилі Маяковського, третій — у

стилі Ахматової. Ось коли учні на такому рівні знатимуть особливості стилю, мови,

почуттів поетів, тоді можна сказати, що клас у вас літературний.

Прийом «Практичність теорії»

Введення в теорію учитель здійснює через практичні задачі, користь яких очевидна

учням.

Приклад. Учитель німецької мови використовує як дидактичний матеріал

фрагменти інструкцій до німецьких ліків, товарів. Учням необхідно

розібратися в них.

Прийом «Питання до тексту»

Розпочинаючи роботу з текстом, поставити перед учнями завдання: скласти питання

репродуктивного поширюючого та розвиваючого характеру. Потім провести

конкурс на найцікавіше питання

Гра «Так — чи ні»

Використовується для зацікавленості дітей, створення ситуації деякої інтриги. Ця гра навчає школярів слухати один одного, складати розрізнені факти у єдину

картину, систематизувати вже наявну інформацію.

Алгоритм дій:

Учитель або учень загадує дещо (об'єкт, предмет, персонаж тощо).Учні намагаються

здогадатися, про що йде мова за допомогою своїх запитань, на які вчитель може

відповісти тільки «ТАК» чи «НІ».

Прийом «Своя опора»

Учитель навчає учнів складати власний опорний конспект нового матеріалу

(полегшений варіант — розгорнутий план). Добре, якщо учні встигають на уроці

пояснити сусіду свої опорні конспекти, а потім проговорити тему за чужою

«опорою».

Прийом «Свої приклади»

Учитель пропонує учням після нового матеріалу підготувати свої приклади

(завдання, задачі) до вивченої теми.

Прийом «Ланцюг асоціацій»

Кількома словами висловіть, яку (які) асоціацію(ї) викли

Кількома словами висловіть, яку (які) асоціацію(ї) викликає у вас слово «вода».

Слухайте один одного уважно, щоб асоціації не повторювалися. (Протягом 2 хв.)

Прийом «Доведи позицію» (метод «Карусель»)

— Давайте утворимо два кола: «внутрішнє» — сині, зелені кольори, «зовнішнє»

— жовті, коричневі кольори.

— Внутрішнє коло відстоюватиме позицію «Вода — руйнівник»; зовнішнє —

«Вода — джерело життя».

а) Протягом 1 хвилини ви повинні обдумати, які ви можете висунути аргументи на

захист своєї позиції.

б) Тепер протягом 30 секунд зовнішнє і внутрішнє кола повинні викласти один

одному (по черзі) свої аргументи.

в) Через хвилину зовнішнє коло за годинниковою стрілкою пересідає на одне місце,

і все повторюється (до повернення на своє місце — повне коло).

— Таким чином (питання до внутрішнього кола): чи переконали вас опоненти у

своїй правоті та хто саме (вкажіть особу)?

Таке саме питання ставиться до зовнішнього кола.

— Поверніться до своїх груп.

Прийом «Сенкан» — вірш із п’яти рядків (рими не обов'язкові).

1 - іменник

2 — два прикметники

3 — дія (три слова)

4 — фраза з чотирьох-шести слів

5 — синоніми (до іменника)

Приклад

Хімія

Складна, цікава.

Отруює, лікує, помагає —

Помічник і ворог людини

Життя.

Хімія

Корисна, небезпечна.

Розщеплює, вдосконалює, знищує,

Об'єднує науки про природу —

Наука.

Прийом «Дистанційний диктант»

Клас ділиться на 5 команд. Текст диктанту теж ділять на 5 частин. Аркуші з текстами цих частин прикріплюють до стіни якомога далі від команди, для якої призначені. Кожен із членів команди стає гінцем. Він підходить до тексту (безліч разів).

Читає його, запам'ятовує, повертається до команди, диктує свою частину товаришам. Команди змагаються: перемагає та, яка закінчить свій диктант раніше й не9

зробить помилок (або зробить їх менше, ніж інші команди). Під час виконання цього

завдання учні розвивають зорову пам'ять, тренують спостережливість.

Така сама робота може бути на уроці математики, фізики, хімії. Замість частин

диктанту на стінах висять приклади, тексти задач. Гінці мають запам'ятати приклад

або задачу, записи робити не можна.

«Снігова куля»

Кожен учень домислює речення або якесь інше завдання вчителя так, щоб

утворився безперервний ланцюжок певних категорій.

Приклад.

Клас поділяється на три групи по рядах. Кожен ряд одержує перфокарту. Кожен

учень повинен заповнити клітинку й швидко передати іншому. Виграє той ряд, який

першим правильно виконає завдання.

«Втрачена Інформація»

Чудовий хід для перевірки домашнього завдання. Якщо ж ви про це попередите

дітей заздалегідь, вони особливо уважно читатимуть заданий параграф.

До дошки викликають учня. Йому пропонують прочитати текст домашнього

параграфа і відновити втрачену інформацію (вчитель закриває кілька рядків тексту

папером). Клас слідкує за підручником, оцінює знання учня.

А можна покласти закладку не поперек, а вздовж сторінки. Ще складніше!

«Сторінка із щоденника»

Це захопливе творче займання можна використати на будь-якому уроці.

Запропонуйте учням відновити сторінку зі щоденника члена команди корабля

Колумба, учасника Бородінської битви, героя казки, відомого вченого тощо.

«Конкурс літописців »

Доречно використовувати під час повторення. Можна скласти літопис знаменних

подій будь-якого періоду (століття, країни) з фізики, історії, географії, хімії. Можна

навіть провести конкурс творчо оформлених літописів.

«Рекламна пауза»

Для узагальнення й систематизації знань за кожною темою можна дати учням

завдання виготовити рекламний плакат, буклет, афішу, листівку тощо. Міра засвоєння матеріалу добре виявиться в роботі.

На уроці хімії дуже цікавий вигляд має реклама будь-якого елементу Періодичної

системи Менделєєва, на уроці історії — товари, які з'явилися в цей проміжок часу

(автомобіль, картопля, тютюн тощо).

«Відгадай, хто я»

На уроці історії, географії, хімії, фізики тощо можна запропонувати учням виступити від імені відомої особи, не називаючи її, а описуючи.

Прийом «Запитання — відповідь»

Іноді перевірку домашнього завдання можна робити так: учню, якого викликали до

дошки, товариші ставлять запитання до вивченого параграфу (не заглядаючи в

підручник). Оцінюють точність і правильність відповідей і самих запитань.

«Вірю — не вірю »

Такий прийом можна використати на будь-якому уроці. Вчитель складає

опитувальник і зачитує його в класі. Кожне запитання починається словами: „ чи

вірите ви, що.....?”

Учні мають або погодитись с терміном , або ні.

Приклад.

-Чи вірите ви, що алюміній найлегший метал?

-Чи вірите ви, що періодичний закон відкрив Бутлеров?

«Предметне лото »

Клас ділиться на 2 команди. У кожної команди картка із запитаннями під

відповідними номерами. Вчитель виймає діжечку із цифрою лото. Відповідають ті,

хто має запитання під цим номером.

«Відповідь із рецензією»

Відповідь учня біля дошки записують на магнітофон. Прослуховуючи запис, клас

пише за раніше розробленим планом рецензію (повнота відповіді, логічність, манера

учня говорити і триматися, що випущено у відповіді, що сказано неправильно,

наявність своїх прикладів, оцінка). Рецензія може мати й жартівливий характер.

Рецензії, можна перевіряти вибірково, зачитувати деякі з них і давати свій коментар.

«Коментатор»

Використовують, як правило, під час повторних показів фільмів, діафільмів,

діапозитивів, репродукцій, демонстранті карток через епідіаскоп тощо з метою

закріплення матеріалу. Суть полягає в необхідності прокоментувати кінофільм,

продемонстрований без звуку, або діафільм без титрів. Коментатора можна

перервати і попросити іншого продовжити розповідь.

«Бараняча голова»

Допомагає засвоїти нову термінологію. Наприкінці уроку дають завдання: згадати

всі нові терміни уроку. Перший учень називає один термін, другий — попередній і

свої, третій — обидва попередніх і свої тощо. Порядок слів зберігається. Якщо учень

помилився, наступний не виправляє його, а каже: „бараняча голова”. На уроці, що

завершує тему, ланцюжок термінів може доходити до 20 і більше слів.

«М'яч із словами»

Це один із варіантів відпрацювання термінології. Кидаючи м'яч сусідові, учень

називає термін. Той, хто його спіймай, додає такі слова, щоб утворилося коротке

речення, кидає м'яч наступному, називаючи новий термін.

Наприклад. Оксиди – складні речовини

Кислоти – складаються з гідрогену і кислотного залишку... .

Гра розвиває винахідливість, стимулює увагу й реакцію.11

«Джигсоу»

Методика проведення уроку з використанням цієї педагогічної стратегії:

Усі учні отримують однакове завдання (5 хв.).

• Завдання поділяється на фрагменти (за кількістю учнів у групі).

• В «експертній групі» всі працюють над одним завданням — учаться його

пояснити своїм друзям — кожен готується стати консультантом (10 хв.).

• Повернення в «домашні групи», де кожен консультант пояснює друзям свою

частину матеріалу (15 хв.).

• 3 допомогою вчителя виконується спільна перевірка правильності виконання

роботи, аналіз-корекція (10 хв.).

• На наступному уроці доцільно провести самостійну роботу з аналогічними

завданнями для індивідуального оцінювання учнів.

«Асоціативне гронування»

1. Використовується як:

• Індивідуальна робота.

• Групова робота.

• Робота в парах.

• Фронтальна бесіда, результати якої оформляються у формі «грона».

2. Гронування — «асоціативний кущ» використовується:

• На початку вивчення теми («гроно» росте).

• Наприкінці вивчення теми (для закріплення знань, для перевірки засвоєння знань з

метою їх корекції).

3. Демонстрація результатів Гронування:

• Алкани-вуглеводні.

• Хімія.

• Енергетична проблема.

«Діаграма Вена»

Використовується під час вивчення матеріалу, де є відмінні і спільні риси. Діаграма

Вена, що структурує матеріал, сприяє збереженню часу.

1. Демонстрація діаграм Вена тем:

• Оксиди (основні, кислотні, амфотерні).

• Аміни, амінокислоти.

• Спирти (одноатомні, багатоатомні, ароматичні).

Матеріал може бути викладений лекційно, після чого домашнім завданням має бути

самостійне складання діаграми Вена вивченої теми.