Радикальні зміни, які відбуваються у сучасному освітньому середовищі акцентують увагу на необхідності виховання особистості мислячої, самостійної, творчої. . Уміння працювати з інформацією упродовж життя: здобувати її, переробляти, застосовувати для індивідуального розвитку і самовдосконалення, передавати і в результаті —уміння спілкуватися –повинно стати невід’ємною рисою життя людей ХХІ століття «Розвиток мовлення має набути статусу провідного принципу навчання рідної мови», — зазначається у Державному стандарті початкової загальної освіти. Однією з інноваційних технологій, що допомагає учню не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє розвитку його особистісних якостей, є технологія формування та розвитку критичного мислення.

Критичне мислення – це зважений і вдумливий розгляд різних, а часом і протилежних підходів і розумінь проблеми з метою прийняття обґрунтованих рішень та формулювання оцінок. Критичне мислення – складна, пов’язана зі вчинками людини діяльність, що захоплює людину повністю. (Д.Дьюї) Критичне мислення – це процес, за допомогою якого розум опрацьовує інформацію з метою осягнення або продукування ідей або розв’язання проблеми. (Д.Х.Кларк) Критичне мислення – це спосіб оцінки автентичності, цінності або точності чогось. (Б.Бейер)

Впровадження методів критичного мислення на уроках української мови – це передумова активної пізнавальної діяльності учнів: нестандартна, цікава, творча робота, яка пробуджує інтерес до знань і сприяє емоційному, духовному та інтелектуальному розвитку школярів. ЧПКМ - це інтерактивні стратегії, що занурюють учнів у справжній процес навчання, сприяють формуванню в учнів умінь вирішувати складні проблеми, критично ставитися до обставин. Запропонована методична система - універсальна. За її допомогою вчитель може залучити всіх учнів до активного набуття знань, до творчої діяльності, де всі учні стають учителями, а клас - діяльною громадою тих, хто вчиться.

Ознаки людини, яка мислить критично:

• Відкритість до інших думок;

• Компетентність ;

• Інтелектуальна активність;

• Допитливість;

• Незалежність мислення;

• Вміння дискутувати ;

• Проникливість ;

• Самокритичність.

Людина, яка мислить критично , вмітиме:

• визначати проблему;

• перевіряти використану інформацію;

• проаналізувати твердження, що лежить в основі інформації;

• враховувати альтернативні точки зору;

• визначати наявність підтексту в інформації;

• синтезувати здобуті знання;

• зробити висновки;

• прийняти оптимальне рішення.

Існує низка умов, які вчителеві необхідно враховувати, щоб стимулювати критичне мислення, а саме: виділити час та забезпечити можливості для застосування критичного мислення; дозволити учням вільно розмірковувати; приймати різноманітні ідеї та думки; сприяти активному залученню учнів до процесу навчання; забезпечити для учнів безризикове середовище, вільне від негативної оцінки; підтримувати віру у кожного учня в його здатність породжувати критичні судження; цінувати критичні міркування учнів.

Фаза актуалізації має на меті: актуалізувати в пам’яті учнів наявні знання; неформальним шляхом оцінити те, що вони вже знають; встановити мету навчання; зосередити увагу учнів на темі; стимулювати до нових ідей. Фаза побудови знань (основна частина уроку): порівняти очікування учнів із тим, що вивчається; переглянути очікування та висловити нові; виявити основні моменти; відстежити процеси мислення (перебіг думок учнів); зробити висновки й узагальнення матеріалу; поєднати зміст уроку з особистим досвідом учнів; поставити запитання до вивченого на уроці матеріалу Фаза консолідації (рефлексія): узагальнити основні ідеї; інтерпретувати визначені ідеї; обмінятися думками; виявити особисте ставлення; апробувати ці ідеї; оцінити як відбувається процес навчання; поставити додаткові запитання.

Планування уроків, які сприяють розвитку критичного мислення частково відрізняються від традиційних уроків. Тему уроку краще формулювати у вигляді запитання,так як саме запитання спонукає до дослідження. Очікування на кінець уроку варто чітко зазначити. Завдання уроку потрібно визначити не тільки стосовно змісту, а й стосовно процесу вивчення прийомів мислення дослідження та спілкування.

Базова модель уроку універсальна і має три етапи. Перший етап – актуалізація. Це пригадування учнями того, що вони вже знають, підготовка попередньої інформації, постановка запитання, мотивація. Другий етап - усвідомлення : діяльність у фазі побудови знань ; допомога учням в ознайомленні з новим матеріалом; стимулювання до активного дослідження учнями матеріалу; спонукання до здійснення відкриття. Третій етап – міркування, консолідації: міркування над вивченим матеріалом; шляхи використання вивченого; застосування на практиці; інтерпретація; дискусія.

Організаційна схема методик у межах програми : актуалізація ( викладання); читання в парах , групах; запис ідей, що виникли під впливом картин ; «Мозкова атака»; мислення ( в парах) – обговорення; огляд за категоріями; порушена послідовність; дискусія в групах; вільне письмо; гранування; аналіз семантичних особливостей; кубування; передбачення; питання – відповідь; дискусійна сітка.

Усвідомлення змісту: реакція читача, система позначок «Поміч», джигсоу, багатомірне опитування, гранування, передбачення за ключовими виразами, понятійна таблиця, кероване читання, взаємонавчання, порушена послідовність, написання звіту за різними джерелами.

Міркування (рефлексія): сенкан, дискусія у парах, групах («кутки»), кубування, огляд за категоріями, гранування, запис наприкінці уроку кількох рішень про найважливішу або найцікавішу ідею, вільне письмо, запитання – відповідь, дискусійна сітка, діаграма Венна, речення з відкритим кінцем, шкала цінностей.

Метод пошуку істини - за допомогою контрольних запитань. Запитання – це форма мислення, в якій виражена потреба в інформації. Мислення високого рівня – вміння ставити питання по суті. Питання бувають: цікаві, ознайомчі, контрольні, прогнозуючі, навідні, олімпіадні, проблемні і розвиваючі, відсіюючи, критикуючи, дурні, провокаційні, мудрі, запитання на самовизначення.

Методика «Ґронування» Правила, яких слід дотримуватися:не зупиняйтеся, доки є час чи ідеї. Записуйте все, що спадає на думку.

Стратегія- «Асоціативний кущ» Правила складання асоціативного куща: 1. Записати на дошці в центрі ключове слово чи фразу; 2. Записати будь-які слова чи фрази, які спадають на думку. Встановити якомога більше зв'язків. 3. Ставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість; 4. Записувати всі ідеї, які з’являються чи скільки дозволяє час.

Методика «Кубування» (робота в групах)

Кубування є методом навчання, який полегшує розгляд різних сторін теми. Цей підхід передбачає використання кубика із написанням на кожній грані вказівки щодо напряму мислення або письма Наприклад, можливі такі вказівки на гранях 1 2 •Описати • Порівняти колір, форму, розміри. На що це схоже? Від чого це відрізняється? 3 • Встановити асоціації Про що це вас змушує думати? Що спадає на думку у зв'язку з цим? 4 • Проаналізувати:Скажіть, яким чином це зроблено? Ви це знаєте? Ви можете це вигадати? 5 6 • Запропонувати •Знайти застосування аргументи «за» або «проти» Яким чином Займіть певну позицію. Це може бути застосовано?. Використовуйте повний діапазон аргументів від логічних до безглуздих.

Метод «Сенкан» (п’ятиряддя)

Сенкан — це вірш, який складається з п'яти рядків. Він синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, яке описує, віддзеркалює тему. Форма сенкану: 1-й рядок – тема (іменник); 2-й рядок – опис (прикметник); 3-й рядок – дія (дієслово), пов'язане з темою; 4-й рядок – ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного; 5-й рядок – перефразування сутності (синоніми, узагальнення, підсумок).

Методика «Кероване читання з передбаченням»

• 1. Після ознайомлення з назвою тексту та його автором перед читанням ставимо дітям питання, які дозволяють зробити припущення, про що саме буде текст (учні можуть висловлюватися, працюючи у парах чи групах). • 2. Текст розподіляється на частини, і далі читати його учні будуть частинами (треба заздалегідь попередити учнів, щоб вони не читали весь текст наперед). Зупинки бажано робити на найбільш цікавих місцях, щоб створити інтригуючу ситуацію очікування. • 3. Після читання кожної частини учням ставляться запитання, причому бажано уникати буквальних. Також пропонується спробувати зробити прогноз (передбачення) стосовно того, що буде далі. А після читання наступної частини це передбачення аналізується.

Методика «Передбачення»

Можна пропонувати передбачення: передбачення теми уроку.

Методика «Доповідач – респондент» Стратегія «Метод прес»

Етапи методу прес: • 1. Прочитати текст, запам'ятати його. • 2. Два учні виходять до дошки. Один переказує зміст прочитаного. Другий уважно слухає. Потім все, що було пропущено, показує за допомогою рухів, жестів, міміки. А перший учень намагається доповнити розповідь тим, про що ще не було сказано. • Ця методика спрямована на розвиток уваги учнів, націлена на запам’ятовування важливих деталей. • Висловлюють свою думку: «Я вважаю…» • Пояснюю причину такої точки зору: «Тому що…» • Наводять приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «… Наприклад…» • Узагальнюємо, формуємо висновки: «Отже…», «Таким чином…»

Графічні методики «Т – схема», «Діаграма Венна» Аргумент «за» Аргумент «проти»

Учні для кожної колонки вносять свої аргументи з проблеми, яку запропонував учитель. Особливості, характерні тільки для цього об’єкта: поняття « Спільні риси об’єкта», методика «Інтерв’ю» та «Дискусія».

Алгоритм «Есе» Стратегія «Письмо в малюнках»

Есе як метод формування критичного мислення полягає у написанні тексту в довільному стилі. Алгоритм «Есе»: • Збирання інформації за проблемою. • Аналіз інформації. • Виявлення власної точки зору. • Викладання власної точки зору. Есе може бути абсолютно вільним чи аргументованим (від 5 до 20 хвилин). Алгоритм роботи: • Намагайся намалювати те, що хотів сказати при роботі над матеріалом. • Власні враження, відношення до подій перенести на аркуш паперу.

Стратегія «Порушена послідовність»

Робота в групах:• Учням пропонується кілька речень з тексту, записаних у порушеній послідовності. • Учнів об’єднують у групи. Кожна група повинна запропонувати свою послідовність поданих речень. Результат фіксується у зошитах. • Читання тексту і перевірка результатів. • Обговорення.

Поради вчителю щодо проведення уроку з використанням методик розвитку критичного мислення.

• Дібрати текст, який би відповідав віковим, особливостям дітей.

• Забезпечити наявність матеріалу в кожного учня.

• З урахуванням типу тексту підібрати відповідні методики.

• Продумати форми роботи на уроці. Підготувати можливі варіанти відповідей та питань не буквального характеру.

• Володіти психологічними прийомами, які забезпечували б на уроці атмосферу співпраці і взаємоповаги.

• Не нав'язувати учням своєї думки, вчити відстоювати власну позицію, прислуховуватися до думки інших.

• Вчити співвідносити ситуації з тексту з життєвими ситуаціями.