Тема. ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ОПИСУ МІСЦЕВОСТІ. УСНИЙ ТВІР-ОПИС МІСЦЕВОСТІ (ВУЛИЦІ, СЕЛА, МІСТА) НА ОСНОВІ ОСОБИСТИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ І ВРАЖЕНЬ У ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ (ЗА СКЛАДНИМ ПЛАНОМ) З ВИКОРИСТАННЯМ РЕЧЕНЬ, УСКЛАДНЕНИХ ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ РЕЧЕННЯ

Мета: удосконалити мовленнєво-мислительні вміння усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення;розвивати мовленнєво-комунікативні вміння робити змістово-композиційний і мовний аналіз художнього тексту з елементами опису місцевості, сприймати письмовий текст, розуміти його, усно створювати власні твори-описи місцевості в художньому стилі на основі особистих спостережень і вражень; виховувати любов і повагу до малої батьківщини.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Матеріальне забезпечення: ноутбук, проектор, роздатковий матеріал, експрес-зошити.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ.

1. Прослухати висловлювання. Довести, що воно належить до художнього стилю.

Ужгород! Федір любив це місто над Ужем з його вузенькими вулицями, крамницями, готелями, ресторанами.

Він зайшов до модної майстерні, де шили жержетову сукню, у крамниці зробив різні дрібні покупки… Але йому конче треба було відвідати ще єпископську резиденцію.

Резиденція височіла на одній з трьох гір, на яких стоїть Ужгород. Праворуч, на ще вищій горі, видно було древній замок, ліворуч, за базаром, випиналися дахи жупанату. Річку, що перетинала місто, вулиці й сади над нею вже оповивали сині присмерки, але на горах ще було видно.

Федір сковзався на згористій вулиці, бо недавно випав дощ, каміння було мокре. Вулиця підіймалася вгору дуже круто, і він кілька разів зупинявся і стояв, віддихуючись.

Зовсім близько був Ужгородський замок, відгороджений від міста високим муром з глибоким ровом перед ним. Колись над ним був підйомний міст, про що свідчили гнізда для цепів у мурах. За муром височіли будівлі замку з гострими дахами.

«Отак само,— думав, віддихуючись, Федір,— підіймався колись цією вулицею й прапрадід мій Роман».

Єпископська резиденція займала чималу садибу на шпилі гори. Ця держава єпископа також відгороджена була від міста муром. Просто на вулицю виходив собор, що починався порталом з чотирма сірими колонами і двома височенними дзвіницями. Далі за дзвіницями тягнувся, як величезний корабель, сам собор (С. Скляренко).

2. Колективна робота з текстом (Слайд 2)

- Який тип мовлення переважає в цьому тексті?

- Визначте мікротеми тексту.

- Доберіть заголовок.

- Складіть складний план.

- Назвіть об’єкти, що входять до опису місцевості.

- Які художні засоби використав письменник при цьому?

IIІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

1.Коментар епіграфа до уроку (Слайд 3).

На карті України є перлина,

А може, і перлина із перлин,

Як мати й батько, що в житті єдині,

Рідний куточок у нас теж один.

IV. ФОРМУВАННЯ ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ ОПИСУ МІСЦЕВОСТІ

1. Вибіркова робота (Слайд 4).

Прочитати заголовки висловлювань. З’ясувати, які з них належать текстам-описам місцевості. Виписати їх.

1.Побачення з рідним краєм. 2. Перлина архітектури. 3. Довженків сад.

4.Задунайська Січ. 5. Історичний Чернігів. 6. Гірський пейзаж. 7. У морі.

8.Шедевр із цементу. 9. Монастир на схилі гори. 10. Українська ніч. 11.Спогад з дитинства. 12. Звичайне диво.

2. Творче спостереження з елементами аналізу.

Прочитати зразок тексту-опису місцевості. Проаналізувати структуру твору (з яких частин він складається, чи наявні в тексті зачин і кінцівка). Дослідити, які типи мовлення поєднано у висловлюванні.

У НАПРЯМКУ СЕРЦЯ

Наш рідний Львів — це казка, утілена в камінь чарівною силою майстрів-казкарів з усього світу протягом понад семи століть. Після кількагодинної прогулянки вулицями Львова починаєш відчувати себе мислителем загальнолюдського значення. Сюди приїжджають не просто подивитися, а й духовно наснажитися. У ту мить, коли довговічне каміння нашіптує про нетлінні цінності, кров по жилах струменить так лагідно, як вода лісового струмочка.

Площа Ринок вибудована ще в XIV столітті німецькими ремісниками характерним їм способом містобудування, і тому така схожа, скажімо, на центральні майдани Мюнхена, Вроцлава чи Кракова, де посередині стоїть головна муніципальна будівля, завершена вежею, а годинник ударами дзвону відбиває перебіг часу.

Опинившись неподалік ратуші, вежа якої увінчує не тільки площу Ринок, а й увесь Львів, відчуваєш величезну концентрацію людської енергії, накопичуваної тут століттями. Відлічивши вгору 408 сходинок ратушної вежі, можна відчути себе 65-метровим велетнем й охопити Львів кількома поглядами. Зору відкривається простора й багата панорама.

Повноправними господарями на Ринку від початку XIX століття є Діана, Нептун, Адоніс та Амфітрита, котрі в античному світі керували долями людей і явищами природи. У Львові цих богів поставили наглядати за декоративними фонтанами. Тепер вони, вродливі й граціозні, є втіленням античної краси.

З майже побожним трепетом завжди хочеш зробити «коло пошани» на Ринку, де тебе радо вітає «галерея» палаців: палац Бандінеллі, Чорна кам’яниця, палац Корнякта, архієпископський палац, палац Любомирських, Венеційська кам’яниця тощо.

Кожен здатен знайти у Львові свою вулицю, чи навіть кілька, де, хоч на мить, може відчути себе вічним. Кожен може відчути, як це місто робить людину сильнішою і пробуджує в ній найкраще (Ю. Николишин).

3.Бесіда за текстом (Слайд 5).

- Що виражає заголовок?

- Чому автор, на вашу думку, не використав у заголовку назву основного об’єкта, що описувався,— площа Ринок?

- Які мовні засоби тексту передають особисті враження автора?

- Чи може так описати місцевість людина, не закохана в неї?

4. Опрацювання пам’ятки «Як працювати над твором-описом місцевості в художньому стилі» (Слайд 6).

ПАМ’ЯТКА

Як працювати над твором-описом місцевості в художньому стилі

1. Вдало дібрати фактичний матеріал (виділіть об’єкти, що складають основу опису місцевості) і підготувати план майбутнього твору.

2. Дібрати яскравий заголовок, що виражав би основну думку висловлювання.

3. Дотримуватися вимог художнього стилю (доречно використовувати художні засоби - епітети, метафори, порівняння — задля увиразнення мовлення).

4. Використовувати слова і словосполучення на позначення місця розташування об’єктів опису місцевості, як-от: прямо перед нами, неподалік, поруч, у центрі, у далині, трохи далі та ін.

5. Передати власне ставлення до місцевості, що описується (захоплення, замилування, здивування тощо).

V. РОБОТА НАД СКЛАДАННЯМ УСНОГО ТВОРУ-ОПИСУ

1. Моделювання ситуації спілкування.

А). Уявити себе екскурсоводом, що проводить екскурсію цікавими місцями нашого села). Підготувати розповідь, увівши в неї опис місцевості відповідно до запропонованої ситуації спілкування.

Б). Увиразнюючи опис місцевості й передаючи особисті враження, використати у власному творі художні засоби: а) епітети; б) метафори; в) порівняння.

2. Робота над планом усного твору-опису (Слайд 7).

План твору-опису парку

1. Назва елемента місцевості та короткі відомості про його виникнення.

2. Ландшафт парку:
а) розміри та структура;
б) рослинність та зовнішній стан;
в) основні елементи парку;
г) цікаві будинки та заклади, що розташовані біля нього.
3. Парк – окраса села.

4. Особисте ставлення до парку.

VI. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Зразок твору-опису міського парку в художньому стилі.

Мій улюблений парк розташувався в тихому районі в межах міста. З двох боків його опоясує вода, з третього боку парк загороджує красивий паркан, а одна сторона зовсім вільна для входу. Щоб потрапити у парк з того боку, де я живу, треба перейти невеличкий місток. Перейшовши, я одразу ж потрапляю у дивний куточок природи, де в тиші дерев можна позабути усі повсякденні проблеми і переживання.

На цьому дивовижному острівцю зелені, оточеному сучасними висотними спорудами, легко дихається, тут є і листяні, і хвойні дерева. Мені цей парк подобається у різні пори року, але найкрасивіший и приваблюючий він восени. Я люблю повільно ходити ледве помітними стежками між тополями, в’язами, березами, соснами та ялинками, люблю відмахуватися від осіннього павутиння та подовгу стояти на одному місці. Ось я зупиняюся і прямо перед собою бачу декілька кленів. У цю пору вони нагадують великі багряні кули, причому золото їх листя не перестає блищати навіть у похмуру погоду.

Достатньо пройти декілька сотень кроків, і можна опинитися у одвічно зеленій зоні, яка непідвладна ні примхам природи, ні порам року. Це густий ялинник – моє улюблене у парку місце, яке подобаються не тільки мені, а й місцевим сорокам та білкам. Ось я помічаю, що одна з білок щось знайшла у зів’ялій траві і намагається втекти із своєю здобиччю. Але її вже помітили сороки і попереджають про щось своїм дерев’яним стрекотінням. Мабуть, вони помітили саме мене.

Ялинник швидко закінчується, далі за ним – березняки. Від стовбурів беріз ллється незвичайне світло і така білизна особливо виразно вимальовуються у похмурі дощові дні, коли березове листя лимонного кольору повільно злітає під великими краплями осінньої зливи. Я люблю розглядати ці витвори природи. Листки холодні, різьблені, неначе якісь дивовижні монети. А які кольори! Дійсно, природа найгеніальніший митець, від витворів якого неможливо відірвати погляду.

А великі листя дубів здаються лакованими. Між ними подекуди можна побачити жолуді, бо поряд з березами притулилися окремі величезні та мовчазні дуби. Ці жолуді вже без своїх капелюшків, а самі капелюшки розкидані на землі окремо. Таке враження, що жолуді ще в польоті знімають свої капелюшки і відкидають їх в сторону. Зараз я наберу жолудів, каштанів, багряного дивовижного листя і неквапливо піду у зворотному напрямку. Трохи втомлений прийду додому, покладу назбирані цінності на стіл, а листя поставлю у невеличку чашку. Нехай і вдома у мене будуть спогади про прекрасну осінню природу, при мій улюблений парк, де я відчуваю себе незвичайно щасливим.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

(Слайд 8). На основі власних спостережень скласти усний твір-опис парку, що є в нашому селі, використовуючи речення з однорідними членами