9:16 PM Позакласний захід "Україна вишивана" |
Тема. «Україна вишивана».З історії української вишивки. Мета: ознайомити учнів з різновидом декоративно-прикладного мистецтва Використані пісні:«Вишиванка», «Два кольори», «Пісня про рушник», «Рушничок», «Мамина сорочка». ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ І. Організація класу. ІІ. Повідомлення теми й мети години спілкування. План
ІІІ. Основна частина години спілкування. 1. Вчитель. Одному з українських символів – вишивці присвячений наш захід. Щиро запрошуємо вас полинути в прекрасний світ народної вишивки, ознайомитися з історією цього виду мистецтва, основними видами вишитих виробів, їхнім призначенням. Вишивка - класичний вид українського народного мистецтва, що розкриває невичерпне багатство творчих сил народу, вершини його мистецького хисту. У невичерпній скарбниці духовної культури українського народу вона - особлива, винятково важлива її частина. Вона виникла з потреби бачити, відчувати й творити красу власними руками. Народне мистецтво, яке передавалося із покоління в покоління століттями, завжди було і є грунтом для спілкування людей, джерелом пізнання історії, культури далекого минулого. Тож нехай хвилини, проведенні з найдавнішим видом українського народу мистецтва – вишивкою, будуть приємними для всіх Вас. З далекого минулого прийшло до нас і рукоділля - рук – діло – в’язання, вишивання, різьблення, ткацтво. Виникло воно з любові до рідної землі і батьківської оселі. Зараз пропоную заслухати історичну довідку про виникнення цього ремесла від наших істориків. 2. Учнівські повідомлення. Перші згадки вчених-істориків про українську вишивку 1-й учень. Історія народної вишивки на Україні сягає своїм корінням у глибину віків. 2-й учень. Розвиток мистецтва вишивання ніколи не переривався, вічною є духовність народу, його творчість, прагнення до найвищих вершин прекрасного. 3-й учень. Дані археологічних розкопок та свідчення мандрівників і літописців доводять, що вишивання, як вид мистецтва на Україні, існує з незапам`ятних часів. Вишивкою , за свідченням Геродота , був прикрашений одяг скіфів. Знайдені на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків, які датуються VІ ст., при дослідженні показали ідентичність не лише одягу, а й вишивки українського народного костюма XVIII-XIXст. Арабський мандрівник Х ст.н.е. у своїх розповідях про русів зазначає,що вони носили вишитий одяг. На жаль , пам`ятки української вишивки збереглись лише за останні кілька століть , але й цього достатньо , щоб виявити, що елементи символіки орнаментів української вишивки співпадають з орнаментами, які прикрашали посуд давніх мешканців території України доби неоліту , трипільської культури . 1-й учень. Мабуть, ніколи не зможемо ми точно довідатися, хто і коли вперше втілив у вишивці красу природи, свої почуття, любов до української землі. Однією з причин цього є те, що тканина є недовговічною, і наука позбавлена можливості визначити час виникнення виду мистецтва, тому ми будемо приймати на віру здогади і припущення дослідників. 2-й учень. Вишиванням споконвіку займались жінки , які з покоління в покоління передавали найтиповіші, найяскравіші зразки орнаменту, кольору, вишивальну техніку. Це чудово робила прекрасна Олена – винуватиця Троянської війни. Дар вишивання Греки пов’язували з ім’ям мудрої богині Афіни. У часи Київської Русі мистецтво художньої вишивки дуже високо цінувалася. Сестра Володимира Мономаха Анна Янка організувала в Києві в Андріївському монастирі школу, де молоді дівчата вчилися вишивати золотим і сріблом. Свідчення арабських джерел Х ст., в яких згадуються русичі, що носили вишитий одяг – все це говорить про надзвичайну давність та міцність української вишивальної традиції. 4-й учень. Вічна пісня барв і кольорів Неповторна музика натхнення Шепіт трав і шепіт яворів І дзвінкі турботи сьогодення Хрестиком покладено в рядки Поспліталось, блиснуло веселкою Ніжність материнської руки Пісні ще весільної, веселої. 5-й учень Дух народу в колір заплете Проросте і піснею і цвітом А над світом, гляньте, а над світом Українська вишивка цвіте. 3. Слово вчителя. День за днем, рік за роком, століття за століттям, майстрині-вишивальниці, прикрашаючи вишивкою свої будні, і разом з тим оберігаючи себе, родину та дім за допомогою вишитих оберегів, витворили безліч узорів, кольорових гам, традиційних для тих чи інших місцевостей. Але різноманіття вишитих шедеврів забезпечується не тільки кольором чи орнаментом, а ще й технікою виконання, тобто в залежності від того, які шви та їх поєднання використовує в своїй роботі рукодільниця, може змінюватися і її вигляд, і значення. Сьогодні найбільш знаною та популярною серед рукодільниць є вишивка хрестиком. Ця техніка досить проста, її легко опанувати, тому нею користуються і знані майстрині, і початківці. Втім, вишивка хрестиком з’явилась в Україні недавно (якщо порівнювати з іншими видами вишивки) – десь близько 200 років тому, а до того часу рукодільниці користувалися іншими способами вишивання. Звичайно, в рамках відведеного нам часу неможливо розповісти докладно про всі техніки, якими багата українська культура. Тому ми поговоримо про найпоширеніші – вишивку гладдю, хрестиком, низанкою. 1-й учень. Низанка – щедрий подарунок давнини. В ній схована одвічна таїна, Але чомусь є відчуття вини, Що може зникнути навік вона. Цією технікою візерунок виконують із виворітного боку тканини, від чого і походить назва техніки. На голку набирається завжди непарна кількість ниток. Вчитель. Сьогодні у нас в гостях присутні майстрині з нашого села. Впевнена, що усім нам буде дуже цікаво почути від них про техніки, якими вони користуються. 4. Бесіда з майстринями-вишивальницями. Орієнтовні питання:
5. Майстер-клас із вишивання (проводить майстриня Крижанівська О. С.). Вчитель. Дуже дякуємо вам за цікаві розповіді і за те, що знайшли час, щоб завітати до нас. Звучить пісня «Два кольори» 6. Слово вчителя. В українській культурі та побуті вишивання споконвіку мало два значення: декоративне та символічне. Вишивкою прикрашали одяг, інтер’єр, використовували для оздоблення предметів повсякденного побуту. Але вишивка була не лише прикрасою. Різноманітні орнаменти та кольори, техніки та способи вишивання, складаючись у незвичайні поєднання, таять у собі глибокий символічний зміст. В традиційній українській вишивці кожен елемент орнаменту, чи то рослинний, чи тваринний, чи геометричний, щось означає. Те, що нам здається фрагментами картинки в калейдоскопі, насправді відображає бачення світу. В орнаментах вишивок ніколи не буває зайвої лінії, кожна рисочка має своє певне значення. Знаки-символи з давніх-давен оточували людину повсюди. 2-й учень. Найдревніше письмо на землі – вишиття: В знаках-символах – мудрість і музика, - рівна Бетховену. Прочитати його намагаюсь дарма все життя. Та німа таїна вушком голки надійно захована. С.Зінчук Вчитель.Кожна людина прагне одного – бути щасливою. Часто людина обирає амулет чи інший предмет, який, на її думку, оберігає її чи приносить удачу. Так було завжди. Навіть у давні часи, коли люди були неграмотні і уся писемність зводилася до паличок і кружечків. Саме ці палички і кружечки стали основою орнаментів. Спочатку прості та примітивні, вони поступово доповнювалися іншими символами і знаками, урізноманітнювалися, ускладнювалися. Кожен з таких орнаментів, особливо, якщо говорити про вишивку, ніс в собі певний зміст. Орнамент – це досить складна система, що компонується з різних елементів, знаків, символів, які взаємодіють між собою, створюють цілісну картину з певним значенням, змістом. Все багатство орнаментів можна поділити на геометричні, рослинні, тваринні. Серед найпоширеніших геометричних орнаментів ( а вони є найдавнішими, походять ще з Трипілля) в українській вишивці виділяють ромби, хрести, кола, овали, зигзаги, трикутники, квадрати, хвилясті лінії. По вигляду і формі деяких знаків досі можна асоціативно вгадати значення деяких знаків. Наприклад, хвилясті лінії та зигзаги пов’язують із символікою води, ромби і квадрати – із родючою землею, а узагальненим знаком неба, сонця виступає коло. Спіраль використовується як символ природної енергії – повітря, води, вогню, віру. Різні так звані «безкінечники» є символами вічності, довголіття. Різні комбіновані мотиви, утворені шляхом сполучення основних, є особливо популярними. Таким знаком є свастика (на Україні сварга), що відображає рух сонця, вважалася у наших предків символом влади світла над пітьмою. Ромб, чи квадрат, розділений на 4 частини – символ поля і плодоріддя, крапка – сім’я, для землеробів чотирискладова композиція асоціювалась з 4 сторонами світу, а головне – з сторонами поля. Рослинні орнаменти є вираженням поклоніння культу Природи. Прагнення перенести красу навколишнього світу на полотно. Вчитель. Я певна, що ви, діти, теж бачили і знаєте, про рослинні символи України! Давайте ми з вами їх пригадаємо. 7. Учнівські розповіді про символіку української вишивки (з опорою на навчальний буклет). (Діти називають символи , які вони знають, які поширені в українській культурі і традиції, вони могли чути їх у піснях і віршах, бачити на рушниках, вивчати на уроках історії України, художньої культури)
Розшифрувати їх значення можна разом: Калина – дівоча врода, Україна, українське козацтво, безсмертя роду. Дуб – парубоча краса і сила. Виноград – щасливе подружжя, сім’я. Барвінок – кохання. Лілія – дівоча чистота, цнота. Троянда – дівчина, жінка, що розквітла; кохання; Хміль – молодість, кохання, вузол хмелю – весільний вузол. «Яблучне коло» - поділене на 4 частини, протилежні частини вишивалися одним кольором і символізували кохання і поєднання чоловічого і жіночого начала. З тваринних орнаментів найчастіше зображувалися кінь, заєць, риба, півень, голуб, метелик. Птахи часто використовувались на весільних рушниках. Зображувались голуби, лебеді, пави. Обов’язково парою, що символізує нерозлучність молодого подружжя. Найцікавішим образом є півень. Широко розповсюджений він в усьому світі як втілення сонця, небесного вогню, перемогу над злом, нечистю. Адже півень своїм криком віщує народження нового дня. 8. Пісня «Мамина сорочка» (виконують учні). ІV. ПІДСУМОК ВИХОВНОГО ЗАХОДУ. Вчитель. Сьогодні ми з вами лише зазирнули в чарівний світ української вишивки, а відкривати його можна все життя. Наостанок хотілося б звернутися до дівчат, майбутніх господинь, дружин, матерів, берегинь роду. Від вас залежатиме, чи матиме вишивка своє майбутнє в нашій культурі, чи своїм дітям і онукам ми розповідатимемо про неї лише за згадками. 3-й учень. Святая жінко української землі, Так хочеться із вдячності й любові Низько вклонитися до твоїх ніг І цілувати руки, що красу цю творять. 4-й учень. Благословенна бабчина рука, Що вміло так узори вишиває, Портьєри, рушники і подушки Всю нашу хату прикрашають. Вчитель. Сподіваюся, що після сьогоднішнього нашого заняття вишивка стане вашим найулюбленішим видом народного мистецтва. Адже вона варта того. |
|
|
| Всього коментарів: 0 | |