Мета: поглибити знання учнів про поділ членів речення на головні та другорядні, граматичну основу; ознайоми¬ти зі способами вираження підмета; розвивати вмін¬ня знаходити в реченні граматичну основу, складати речення, в яких би підмет виражався різними спосо¬бами; виховувати в учнів мовне чуття, естетичний смак до краси слова.

Матеріальне забезпечення: таблиця «Способи вираження підмета», роздатковий матеріал

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Слово вчителя. Просте речення є основною одиницею, що призначена для передавання відносно закінченої інформації. Крім цього, воно є одиницею, що формує складне речення, а також будь-який текст. Саме в простому реченні виявляються його компоненти головні й другорядні члени речення.

ІІІ.Актуалізація мотиваційних резервів учнів з теми.

Творче спостереження з елементами аналізу

• Прочитати текст. Визначити його стильову належність. Дібрати заголовок. Виписати слова або сполучення слів, що становлять граматичну основу речення.

Справді, людина, якій властиве почуття естетичного смаку, вирізняється

з-поміж інших певною завершеністю, цілісністю, тобто є не тільки людським індивідом, а й особистістю. Різниця полягає в тому, що поза індивідуальними ознаками – стать, вік, зріст, колір волосся й очей, тип психіки – особистість володіє також індивідуальним внутрішнім духовним світом, який визначається певними соціальними цінностями та уподобаннями.

Становлення особистості – процес тривалий, який, власне, не завершується до останніх днів життя людини. Проте є вікова межа – від 13 до 20 років, коли формуються основні соціальні характеристики особистості, в тому числі й естетичний смак. Цінність кожної особистості і полягає саме в її неповторності, своєрідності. Значною мірою це досягається тим, що в процесі формування на особистість впливає неповторний комплекс культурних цінностей і духовних орієнтацій. Отже, створюється унікальність умов формування кожної людини. І естетичний смак при цьому стає не тільки інструментом творення такої унікальності, а й засобом її об'єктивації, суспільного самоствердження.

• Пригадати з уроків української мови в 5 класі, що вам відомо про головні члени речення.

• Звернути увагу на способи вираження підмета в тексті.

ІV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Робота з опорною схемою

• Розглянути схему. Запам’ятати, що означає підмет, на які запитання відповідає, з яким членом речення пов’язується та чим виражається.

Матеріал для вчителя.

Підметом називається граматично незалежний член речення, що означає предмет, про який говориться в реченні. Підмет відповідає на питання прямого відмінка хто”? що?

Підмет може називати:

Особу як суб’єкт дії або носія ознаки:

1.Багато походів зробив Святослав за своє життя.

2.Прекрасна людина в бою за Вітчизну.

Предмет чи явище:

Садок ріс на волі в глибокій долині.

Дію-процес:

Спинитися — вмерти з одчаю й знемоги.

Найчастіше підмет виражається іменником, займенником чи ін¬шою частиною мови в значенні іменника. Наприклад: Забилась тоді туга в молодому стрілецькому серці. Минуле свого краю завжди хвилює. Три — просте число. «Кру» та «Кру» журливо лине в долину імлисту.

Щоб перевірити, чи правильно визначено підмет, треба замінити його займенниками він, вона, воно, вони в називному відмінку. Якщо така заміна можлива, то це підмет, якщо ні — то додаток або звертання.

У підрядних реченнях підмет буває виражений займенником хто, який, що. Слово що лише тоді виступає підметом, якщо його можна за¬мінити займенником який. Підмет може виражатися й словосполучен¬ням. Такий підмет називається складеним.

Способи вираження складеного підмета

1) Іменник у Н. в. + іменник в 0. в. з прийменником з або займен¬ником. Наприклад: Батько з сином виходять з затінку на сонце.

2) Іменник з кількісним значенням у Н. в. + іменник, займенник або прикметник у Р. в. мн.: Група приїжджих зупинилася на горбі.

3) Займенник стільки (скільки) або прислівники мало, чимало, бага¬то + іменник, займенник або прикметник у Р. в. мн.: Багато літ перевернулось, води чимало утекло.

4) Займенник кожен, дехто, хтось та ін. + займенник у Р. в. мн. з прийменником: Один із партизанів підвівся на стременах.

5) Числівник у Н. в. + іменник, займенник, прикметник в Р. в. мн.: П’ять ораторів змінюється за хвилину — так кортить усім го¬ворити. •

6) Фразеологізми. Бити байдики — улюблена справа ледарів.

V. Виконання системи завдань.

1.Складіть речення, зробивши подані слова і сполучення слів підме¬тами.

Ранок, хто, брат із сестрою, один з учнів, багато днів, Сергій Ми¬хайлович, Чумацький Шлях, жити, не, «Зоре моя вечірняя».

2. Прості підмети переробіть на складені.

1. Шевченко самовіддано любив Україну. 2. За неї йшли битися батьки й сини, діди й онуки. 3. Багато полягло за її волю. 4. І кожен повинен так само любити її.

3.Робота біля дошки.

— У реченні визначте граматичну основу, зробіть синтаксичний розбір підмета.

Від людського життя і навіть від життя цілих поколінь людей за¬лишається на землі тільки прекрасне.

4.Творче конструювання ( робота в парах)

Увести подані словосполучення в речення так, щоб виділені слова виступали в ролі підмета. З’ясувати, чи можна вважати побудовані речення граматичними синонімами.

Зразок. Уміти спілкуватися високо цінується в усьому світі. Уміння спілкуватися високо цінується в усьому світі.

Відчувати співрозмовника – відчуття співрозмовника;

Сприймати виступ – сприйняття виступу.

VI. Підсумок уроку

VI. Домашнє завдання

Вивчити правила, стор. ; вправа , стор.