Мета: усвідомити й засвоїти найважливіші теоретичні відомості про ССР: структурно-граматичні ознаки, інтонаційні, пунктуаційні і стилістичні особливості; їх семантику; розвивати практичні уміння й навички розпізнавати ССР різних типів у тексті; розмежовувати ССР і прості, ускладнені однорідними членами; інтонаційно і пунктуаційно оформляти ССР з єднальними, розділовими і протиставними сполучниками; конструювати ССР З різними смисловими відношеннями відповідно до комунікативного завдання; використовувати їх у мовленні; виховувати повагу до рідної мови, літературного слова.

Тип уроку: конференція

Обладнання: таблиці до теми «Складносурядне речення», динамічні таблиці учнів до теми, опорний конспект, опорна таблиця, дидактичні картки, картки з диференційованими завданнями, художні твори І.Нечуя-Левицького, Лесі Українки, «Кобзар» Т.Г.Шевченка.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

*урок проводиться напередодні залікової роботи з теми «Складносурядне речення»

У конференції беруть участь:

• Мовознавці;
• Літературознавці;
• Дослідники складносурядного речення;
• Журналістка і поетеса (в майбутньому).

Питання, які виносяться на конференцію (знаходяться у кожного на парті):

1. ССР як синтаксична одиниця (теоретично).

Практично:

А) описати алгоритм розпізнавання ССР серед інших типів речень;

Б) робота з карткою 1.

2. Розділові знаки у ССР (теоретично).

Практично:

А) описати алгоритм вживання розділових знаків у ССР;

Б) виконання різних типів завдань.

3. Стилістичні особливості ССР (теоретично).

Практично: дослідження творчості окремих письменників щодо використання ССР.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Які бувають речення?
2. Які речення називаємо складними?
3. На які дві групи поділяються складні речення?
4. Які є види складних речень?

Розгляд першого питання «Складносурядне речення як синтаксична категорія»

А. учень чи учениця роблять повідомлення з цієї лінгвістичної теми.

Б. Використання опорного конспекту й опорної таблиці.

В. Дати відповіді на питання:

- Від чого треба відрізняти ССР? (від простих з однорідними членами);

- Що у них спільного? (об’єднуються сурядним зв’язком);

- А відмінного? (кількість граматичних основ).

Г. Складіть алгоритм розпізнавання ССР серед інших типів речень (для виконання роботи учні діляться на три групи).

1. Визначити тип речення, встановивши кількість граматичних основ у ньому:

А) 1 – просте речення

Б) 2 і > - складне.

2. Перевірити, чи використані сполучники або сполучні слова для поєднання предикативних частин, і назвіть тип речення:

А) ні – БСР

Б) так – сполучникове СР.

3. Визначити, які сполучники чи сполучні слова вжиті для поєднання частин складного речення, і назвіть його вид:

А) сурядні сполучники – ССР

Б) підрядні сполучники – СПР

4. Практичне завдання (картка 1)

Між хмарами пливуть у віковій задумі ліси, граніт, сніги, потоки і орли. Піднялися крила сонних вітряків , і черешню білу вітер розбудив. Тече вода з-під явора, та не витікає. А вітер йде полями і гаями, і сонце світить, і цвіте блакить.

Розгляд другого питання «Розділові знаки у ССР»

Спостереження за реченнями, записаними на дошці. Пояснення розділових знаків.

То шумів жовтий лист, то у вінку мінився золотом осінній ліс.

Дощ перестав – і навколо запахло. Посвіжішало, заблищало.

Лиш гул від копит степом котився та хліба шелестіли.

Дощило, і в повітрі віяло прохолодою.

Край берега, у затишку, прив’язані човни; а три верби схилися…

Коли він торкався смичком до струн скрипки, все на світі зникало і залишалася тільки музика.

На які випадки щодо розділових знаків немає речень? Доповніть.

1. Кома не ставиться перед сполучниками і (й), якщо вони поєднують дві частини-еквіваленти і якщо ці частини є :

а) питальні – До кого я пригорнуся і хто приголубить?

б) окличні – Яке чудове море і як легко дихається біля нього!

в) називні – Сльози і сміх.

г) безособові – Було затишно і пахло вогкістю.

2. Завжди ставиться кома, хоч і є спільний другорядний член речення, якщо частини з’єднуються парним градаційним сполучником «не тільки – але й» ; «не тільки – а й» (У кошику червоніла не тільки перша молода картопля, а й усміхалися білоносі огірочки).

Практичні завдання учні виконують групами (кожна група працює над індивідуальним завданням).

Дослідники

Дослідити глибше те з ССР, що, на ваш погляд, знаєте не глибоко (використовувати опорний конспект, опорну таблицю).

Мовознавці

(Діляться на 2 мікрогрупи)

Одні складають схему-модель «Розділові знаки в ССР», а інші – алгоритм уживання розділових знаків у ССР.

Літературознавці

Працюють з текстами творів улюблених письменників, відшукуючи ССР.

Перевірка опрацьованого.

Розгляд третього питання «Стилістичні особливості складносурядних речень».

Зіставте художні описи. Чим вони відрізняються? Коли надають перевагу ССР перед простими у художньому стилі?

1. Ясне сонце почало підніматися десь далеко за лісом . Його червоний світ слався в лісі по снігу. На опушених інеєм високих гілках стрибало ясне проміння, висвічуючи то жовто-зеленими, то червоно-синіми іскрами.
2. Ясне сонце почало підніматися десь далеко за лісом, і його червоний світ слався в лісі по снігу, а на опушених інеєм високих гілках стрибало його ясне проміння, висвічуючи то жовто-зеленими, то червоно-синіми іскорками.

ІІІ. Підбиття підсумків.

ІV. Домашнє завдання.

Скласти короткий відгук про проведений урок.